Суд нагадує, що правило про вичерпання національних засобів юридичного захисту, про яке зазначається в п. 1 статті 35 Конвенції ( 995_004 ), зобов'язує заявників спочатку використати засоби захисту, які є зазвичай доступними та достатніми в національній юридичній системі та які надають можливість отримати відшкодування за стверджуване порушення. Пункт 1 статті 35 Конвенції також містить вимогу, що скарга, яку пізніше збираються подати до Суду, спочатку має бути подана - принаймні по суті - до відповідних національних органів, а також має відповідати формальним вимогам, визначеним національним законодавством. Проте немає вимоги вдаватись до засобів юридичного захисту, які є неадекватними та неефективними (див. "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), рішення від 18 грудня 1996 року, Reports 1996-VI, пп. 51-52, та "Акдівар та інші проти Туреччини" (Akdivar and Others v. Turkey), рішення від 16 вересня 1996 року, Reports 1996-IV, пп. 65-67).