Суд зазначає, що дійсно в першому листі заявника від 14 лютого 2001 року скарги здебільшого стосувалися стверджуваної несправедливості кримінального провадження, порушеного проти нього. Проте заявник також зазначав, що його тримали під вартою тривалий період часу, протягом якого державні органи не розглядали його справу з належною сумлінністю. На думку Суду, таке твердження може вважатися демонстрацією наміру подати в подальшому скаргу щодо тривалості тримання під вартою, яка має розглядатися за п. 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ), і, таким чином, перериває перебіг шестимісячного строку.