"В разі неявки в судове засідання будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце розгляду справи, суд відкладає розгляд справи.
Неявка зазначених у цій статті осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Проте суд вправі і в цих випадках, визнавши причини неявки поважними, відкласти розгляд справи".
Б. Наказ Міністра юстиції України N 22/5 ( z0082-97 ) від 13 березня 1997 року "Про затвердження Інструкції з діловодства у Верховному Суді Автономної Республіки Крим, обласному, міжобласному, Київському і Севастопольському міських, районному (міському) судах"
32. Відповідні витяги з наказу передбачають таке:
"4.1. ... Видача довідок і документів канцелярією суду повинна проводитись протягом усього робочого дня.
В суді має бути спеціальне місце і створені належні умови для ознайомлення громадян зі справами та для складання заяв, скарг тощо.
6.12. Напередодні розгляду справи секретар судового засідання складає список справ (форма N 36), призначених до розгляду на день судового засідання, та заносить ці справи до журналу судових засідань (форма N 37). В день судового засідання список справ вивішується на спеціально відведеному місці.
6.14. Перед початком розгляду справи секретар судового засідання повинен перевірити, чи всі особи, яких викликано, з'явились в судове засідання, хто з них не з'явився і з яких причин, чи доставлені підсудні, які перебувають під вартою. Про все це секретар судового засідання доповідає судді.
6.15. По справах, що розглядаються касаційною інстанцією, учасникам процесу, заінтересованим особам судом першої інстанції, який вирішив справу, надсилається повідомлення про час і місце розгляду справи.
Секретар колегії також перевіряє, чи повідомлені заінтересовані особи судом першої інстанції про час і місце розгляду справи касаційною інстанцією, чи надіслано їм копії касаційної скарги, подання".
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
33. Заявник скаржився, зокрема, за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) на те, що йому не було надано жодної інформації про дату та час слухання справи, яке відбулось у Дніпропетровському обласному суді 14 серпня 2000 року, та на відсутність у зв'язку з цим публічності слухання справи. Заявник стверджував про різні порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, який у відповідній частині передбачає таке:
"Кожна особа при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом..."
34. Суд повторює свій висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) застосовується до провадження у цій справі, який включає право на добру репутацію за соціальною реабілітацією (див. ухвалу щодо прийнятності від 15 червня 2004 року).
А. Неповідомлення заявника про дату та час слухання
1. Зауваження сторін
35. Уряд зазначав, що у матеріалах справи міститься копія повідомлення про дату та час слухання справи у суді касаційної інстанції, направленого заявнику 27 липня 2000 року. Вони також зазначали, що опис листування суду, який є частиною цивільної справи, містить посилання на повідомлення, надіслане заявнику, та на відповідну сторінку. Уряд вважав, що матеріали справи містять достатньо доказів для того, щоб проілюструвати, що заявник належним чином був поінформований про дату та час судового слухання від 14 серпня 2000 року.
36. Уряд вважав, що навіть якщо припустити, що до заявника з якихось причин не надійшло письмове повідомлення про час і дату слухання справи, він і/чи його представник мали можливість отримати таку інформацію у Дніпропетровському обласному суді. Вони зазначали, що заявник проживав поруч з судом, часто відвідував його з різних питань і мав можливість дізнатись у канцелярії суду та/чи у суддів про дату слухання. Більше того, п. 6.12 Інструкції N 22/5 ( z0082-97 ) (пункт 32 вище) встановлено, що напередодні розгляду справи секретар судового засідання складає список справ, призначених до розгляду на день судового засідання, та заносить ці справи до журналу судових засідань. У день судового засідання список справ вивішується на спеціально відведеному місці (стаття 297 Цивільно-процесуального кодексу ( 1618-15 ), пункт 31 вище). Списки судових справ, призначених до розгляду, зберігаються 1 рік, справа заявника призначалась до слухання у 2000 році, тому їх копії не можуть бути надані Суду.
37. Заявник не погоджувався. Він, зокрема, зазначав, що він ніколи не отримував повідомлення і що у матеріалах справи знаходиться оригінал, а не копія повідомлення. Більше того, повідомлення ніколи не направлялось відповідачу у справі, у матеріалах справи немає підтвердження цьому. Він стверджував, що лише 21 серпня 2000 року, тобто після того, як справа була розглянута, він дізнався про дату і час слухання, яке відбулось 14 серпня 2000 року.
2. Оцінка Суду
38. Суд зазначає, що відповідно до статті 90 Цивільно-процесуального кодексу ( 1618-15 ) повідомлення про дату і час слухання мало надсилатись сторонам зареєстрованим листом. Підтвердження отримання мало повернутись до суду. Відповідно до статті 93 Цивільно-процесуального кодексу суд надсилає повідомлення без підтвердження отримання у справах, коли він вирішує, що відсутність сторони на судовому засіданні не перешкоджатиме розгляду справи. Проте, якщо суд вирішить, що особа не була належним чином повідомлена про дату і час слухання, він може відкласти її розгляд (див. пункти 30-32 вище).
39. Суд вважає малоймовірним, що 27 липня 2000 року заявник отримав повідомлення про дату та час слухання, оскільки лише у цей день Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська прийняв касаційну скаргу (ця ухвала стала остаточною через 10 днів). Більше того, слухання справи відбулось 14 серпня 2000 року у Дніпропетровському обласному суді без встановлення, чи було заявнику належним чином направлено повідомлення від 27 липня 2000 року. Проте Суд зауважує, що не було надано ні копії повідомлення про доставку, ні іншого повідомлення чи рішення, яке б передбачало невикористання цього поштового методу. Фактично, Уряд не надав жодних доказів того, що повідомлення було відправлене. Так само, як Уряд не продемонстрував, що воно було отримане заявником певного дня, що надало б йому чи його адвокату можливість підготуватись до слухання.
40. Суд вирішує, що заходи повідомлення у цій справі не були достатньою мірою забезпечені і, таким чином, заявник був позбавлений можливості надати свої аргументи під час публічного слухання у Дніпропетровському обласному суді. На думку Суду, це слухання було важливим, беручи до уваги той факт, що відповідачем у цій справі був заступник голови цього суду.
41. Суд вирішує таким чином, що тут було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) з огляду на відмову національних органів повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі.
Б. Відсутність публічного слухання
42. Уряд зазначав, що розгляд справи відбувався у відкритому засіданні, оскільки присутність громадськості не заборонялась і участь заявника у засіданні не обмежувалась діючим законодавством. Заявника належним чином повідомили про час та місце слухання справи, і його відсутність у судовому засіданні не була спричинена обмеженнями з боку держави.
43. Заявник не погодився. Він зазначав, що його присутність на засіданні була важливою для справедливого і об'єктивного розгляду його справи.
44. Суд зазначає, що скарга заявника стосується його особистої присутності на слуханні, а не широкого питання присутності громадськості. Проте, ця скарга більшою частиною обговорювалась при попередньому розгляді. Беручи до уваги висновок у пункті 41 вище, що тут було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ), Суд вирішує, що немає необхідності окремо розглядати цей аспект справи.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
45. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє законодавство відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткову компенсацію, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
46. Заявник вимагав 10 000 доларів США на відшкодування нематеріальної шкоди.
47. Уряд зазначав, що вимоги заявника були надмірними і не обґрунтовані обставинами справи.
48. Об'єктивно оцінюючи ситуацію, як цього вимагає стаття 41 Конвенції ( 995_004 ), Суд на відшкодування нематеріальної шкоди присуджує заявнику кошти у сумі 2000 ЄВРО.
Б. Витрати на провадження у Суді
49. Заявник подав вимогу головним чином щодо витрат на листування з Судом.
50. Беручи до уваги інформацію про його власність, Суд присуджує заявнику 200 ЄВРО витрат на провадження в Суді.
В. Пеня
51. Суд вважає за доцільне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ, СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
2. Вирішує, що:
(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику такі кошти, які мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу: (I) 2000 ЄВРО (дві тисячі ЄВРО) на відшкодування нематеріальної шкоди і (II) 200 ЄВРО (двісті ЄВРО) витрат на провадження в Суді плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнуто з заявника;
(б) у випадку несплати чи несвоєчасної сплати державою-відповідачем належної заявникові суми, на неї нараховуватиметься пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
3. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 8 листопада 2005 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар Секції С.Доллє
Голова Секції Ж.-П.Коста