«Будь-яке втручання у сферу здоров’я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи.
Такій особі заздалегідь надається відповідна інформація про мету і характер втручання, а також про його наслідки та ризики.
Відповідна особа у будь-який час може безперешкодно відкликати свою згоду».
У відповідній частині пояснювальної доповіді щодо цього положення зазначається:
«34. Ця стаття стосується згоди та підтверджує на міжнародному рівні вже усталене правило, яке полягає в тому, що ніхто в принципі не може бути підданий втручанню без своєї згоди. Тому особи повинні мати можливість вільно давати згоду або відмовлятися від будь-якого втручання стосовно їхньої особистості. Це правило чітко визначає автономію пацієнтів у їхніх стосунках з медичними працівниками та стримує патерналістські підходи, які можуть ігнорувати бажання пацієнта. Слово «втручання» розуміється в найширшому сенсі, як у статті 4 Конвенції, тобто воно охоплює всі медичні дії, зокрема, втручання здійснюване з метою надання профілактичної допомоги, діагностики, лікування, реабілітації або дослідження.
35. Згода пацієнта вважається вільною та інформованою, якщо вона надана на основі об’єктивної інформації від відповідального медичного працівника стосовно характеру та потенційних наслідків запланованого втручання або його альтернатив, за відсутності будь-якого тиску інших осіб. У пункті 2 статті 5 Конвенції згадуються найважливіші аспекти інформації, яка повинна передувати втручанню, але це не вичерпний перелік: інформована згода може передбачати, залежно від обставин, додаткові елементи. Щоб їхня згода була дійсною, відповідні особи повинні бути поінформовані про відповідні факти стосовно запланованого втручання. Така інформація повинна включати мету, характер та наслідки втручання, а також пов’язані з ним ризики. Інформація про пов’язані з втручанням або альтернативними варіантами дій ризики повинна охоплювати не лише властиві запланованому типу втручання ризики, але й будь-які ризики, пов’язані з індивідуальними характеристиками кожного пацієнта, такими як вік або наявність інших патологій. На звернення пацієнтів щодо додаткової інформації повинна надатися належна відповідь.
...
37. Згода може бути різних форм. Вона може бути явною або мовчазною. Явна згода може бути усною або письмовою. Стаття 5 Конвенції, яка є загальною та охоплює дуже різні ситуації, не вимагає якоїсь конкретної форми. Остання значною мірою залежатиме від характеру втручання. Потрібно розуміти, що явна згода буде недоречною щодо багатьох звичайних медичних дій. Тому згода часто є мовчазною, якщо відповідна особа достатньо поінформована. Однак у деяких випадках, наприклад, для інвазивних діагностичних дій або лікування, може вимагатися явна згода. ...
38. Свобода згоди означає, що згода може бути відкликана в будь-який момент, а рішення відповідної особи має поважатися після того, як вона була повністю поінформована про наслідки. Однак цей принцип не означає, наприклад, що відкликання згоди пацієнта під час операції має завжди дотримуватися. Професійні стандарти та зобов’язання, а також застосовні в таких випадках правила поведінки за статтею 4 Конвенції можуть зобов’язати лікаря продовжувати операцію, аби уникнути серйозної загрози здоров’ю пацієнта.»