Заявник скаржився, що пенітенціарна система в Україні була неефективною та не забезпечила його безпеку на робочому місці. Зокрема, він стверджував, що в СІЗО був дефіцит персоналу та його не забезпечили належною підготовкою. У зв’язку з цим він посилався на матеріальний аспект статей 2 та 3 Конвенції. Він також скаржився, посилаючись на статтю 13 Конвенції та на процесуальний аспект статей 2 та 3 Конвенції, на те, що його скарги не були ефективно розслідувані на національному рівні.