перераховує органи дізнання. Зазвичай ці функції покладені на міліцію. Але пункт 3 статті 101 поширює ці повноваження на начальників органів управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
3. Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністра оборони N 413/949 від 20 серпня 1995 року)
40. Стаття 4 Інструкції передбачає, що для провадження дізнання наказом командира військової частини призначаються дізнавачі строком на два роки. Один з них, який має досвід і навики у провадженні дізнання, призначається старшим дізнавачем.
41. Командир військової частини як орган дізнання порушує кримінальну справу про всі злочини, скоєні підлеглими йому військовослужбовцями (стаття 5).
42. Отримавши повідомлення про скоєний злочин, командир військової частини повинен у той же день порушити кримінальну справу і призначити дізнавача для розслідування. Про виявлений злочин і початок дізнання командир частини негайно повідомляє військового прокурора (стаття 6).
43. Відповідно до статті 7 Інструкції дізнавач не може брати участі у розслідуванні злочину:
- коли він/вона є потерпілим, свідком або цивільною стороною у провадженні;
- коли він/вона брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
- коли він/вона або його/її родичі заінтересовані в результатах справи;
- при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його/її об'єктивності.
44. На командира військової частини покладається обов'язок вжити необхідних оперативно-розшукових та інших, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, заходів з метою розкриття злочинів і встановлення осіб, що їх скоїли (стаття 8).
45. Командир військової частини, який порушив кримінальну справу та здійснює дізнання, надає інструкції дізнавачам щодо фактів, які мають бути встановлені, та які слідчі дії мають бути вжиті.
4. Наказ Генеральної прокуратури України N 16 ( v0016900-94 ) від 5 серпня 1994 року
46. Наказ ( v0016900-94 ) передбачає, що злочини, скоєні військовослужбовцями, розслідуються військовими прокуратурами.
5. Закон "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) від 1991 року