"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
A. Щодо прийнятності
12. Уряд висунув заперечення про невикористання заявником національних засобів захисту, подібні до тих, які уже були відхилені Судом у декількох рішеннях (див. справи "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, 16 грудня 2003 року, "Сичов проти України" ( 980_396 ) (Sychev v. Ukraine), N 4773/02, пп. 42-46, 11 жовтня 2005 року, "Колосенко проти України" ( 974_205 ) (Kolosenko v. Ukraine), N 40200/02, пп. 12-15, 26 квітня 2007 року). Суд вважає, що ці заперечення повинні бути відхилені з тих самих причин.
13. Суд зазначає, що скарга не є явно необґрунтованою у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції ( 995_004 ). Суд також зазначає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших причин. Таким чином, подана скарга є прийнятною.
B. Щодо суті
14. У своїх зауваженнях Уряд стверджував про відсутність порушень пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції ( 995_004 ).
15. Заявник не надав своїх зауважень.
16. Суд зазначає, що рішення суду, винесене на користь заявника, залишалося невиконаним протягом 6 років та 4 місяців.
17. Суд зазначає, що він уже визнавав порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції ( 995_004 ) у справах, що піднімають аналогічні питання (див., наприклад, справу "Войтенко проти України" ( 980_223 ) (Voytenko v. Ukraine), N 18966/02, пп. 43 та 48, 29 червня 2004 року).
18. Дослідивши матеріали справи, Суд приходить до висновку, що Уряд не навів жодного факту чи аргументу, які могли б спонукати Суд дійти іншого висновку у цій справі.
19. Таким чином, Суд встановлює наявність порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції ( 995_004 ).
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
20. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
A. Шкода
21. У своїх скаргах заявник не вимагав присудження йому справедливої сатисфакції. Відповідно Суд вирішує не присуджувати жодних виплат.
B. Судові витрати
22. У своїй скарзі заявник не вимагав відшкодування понесених судових витрат, тому Суд вирішує не присуджувати відшкодування вказаних витрат.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує скаргу прийнятною.
2. Постановляє, що в цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ).
3. Постановляє, що в цій справі мало місце порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 ).
Вчинено англійською мовою і повідомлено в письмовій формі 15 жовтня 2009 року згідно з пунктами 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар Клаудія ВЕСТЕРДІК
Голова Пеер ЛОРЕНЦЕН