Порядок обрання запобіжного заходу
«... Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.
Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.
Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин; а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт.
Після одержання подання суддя вивчає матеріали кримінальної справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, і виносить постанову:
1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;
2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді».
41. Після внесення змін 21 червня 2001 року відповідні частини статей 263, 273 і 274 Кримінально-процесуального кодексу України залишилися без змін.
42. Інші відповідні положення національного законодавства, що стосуються попереднього ув'язнення і здійснення досудового слідства, наведено у рішенні від 27 листопада 2008 року у справі «Соловей і Зозуля проти України» (Solovey and Zozulya v. Ukraine) (заяви №№ 40774/02 і 4048/03, п. 43,) і в ухвалі щодо прийнятності від 8 січня 2007 року у справі «Шавель проти України" (Shavel v.Ukraine), заява № 25486/03.
B. Побачення з родичами
43. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення» 1993 року побачення з родичами могло надаватись особам, взятим під варту, адміністрацією місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа (як правило, один раз на місяць, тривалістю від однієї до двох годин).
44. Відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року передбачають таке: