"Кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
A. Щодо прийнятності
10. Сторони не надали жодних зауважень стосовно прийнятності справи.
11. Суд зауважує, що заява не є очевидно необґрунтованою у сенсі пункту 3 статті 35 Конвенції ( 995_004 ). Суд не вбачає підстав для оголошення її неприйнятною за будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути оголошена прийнятною.
B. Щодо суті
12. Сторони також не надали свої зауваження щодо суті.
13. Суд зазначає, що рішення від 21 грудня 2000 року залишається невиконаним протягом майже семи років.
14. Суд нагадує, що він вже визнавав порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах за подібними заявами (див. згадану вище справу "Михайленки та інші проти України" ( 980_231 ), пункти 55 та 64).
15. Уряд не навів жодного факту чи аргументу, що здатний переконати Суд дійти іншого висновку у даній справі.
16. Отже, у цій справі було порушено п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) стосовно тривалого невиконання рішення, винесеного на користь заявниці, а також було порушено статтю 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
17. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції ( 995_004 ) або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
A. Шкода
18. Заявниця вимагала виплатити належну їй заборгованість за рішенням суду як відшкодування матеріальної шкоди та 35 000 грн (1) моральної шкоди.
---------------
(1) Приблизно 5352,01 євро.
19. Уряд стверджував, що необхідність виконання судового рішення на користь заявниці ніколи не ставилась під сумнів. Однак Уряд стверджував, що вимоги щодо моральної шкоди є надмірними та необґрунтованими.
20. Суд зазначає, що, оскільки рішення, винесене на користь заявниці, залишається невиконаним, Уряд повинен виплатити належну їй заборгованість. Більше того, Суд вважає, що заявниця мала зазнати моральної шкоди в результаті констатованого порушення. Здійснюючи оцінку на засадах справедливості, як цього вимагає стаття 41 Конвенції, Суд присуджує заявниці 2000 євро відшкодування моральної шкоди.
B. Судові витрати
21. Заявниця вимагала також 1000 грн (2) відшкодування судових витрат. На підтримку своїх вимог вона не надала жодного документа.
---------------
(2) Приблизно 152,92 євро.
22. Уряд зауважив, що Суд не повинен нічого присуджувати.
23. Суд вважає, що заявниця не надала обґрунтування своїх вимог щодо судових витрат. Однак, очевидно, що вона понесла певні поштові витрати, пов'язані з поданням заяви до Суду. Отже, Суд присуджує заявниці 30 євро відшкодування судових витрат.
C. Пеня
24. Суд вважає належним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Визнає заяву прийнятною;
2. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Постановляє, що було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач повинна виплатити заявниці заборгованість за рішенням суду від 21 грудня 2000 року, яка належить до виплати, а також 2000 (дві тисячі) євро моральної шкоди та 30 (тридцять) євро судових витрат. Зазначені суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткові пункти;
5. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою і повідомлено в письмовій формі 31 січня 2008 року згідно з пунктами 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)