I. ПРИЙНЯТНІСТЬ
10. Уряд подав зауваження, які заявниця заперечила, стосовно статусу жертви, подібні до тих, які Суд уже відхилив у низці справ, що стосувались невиконання судових рішень, винесених проти державних підприємств (див., наприклад, серед багатьох інших, справу "Ромашов проти України" ( 980_227 ), згадану вище, пункти 25-27). Суд не вбачає причин для винесення іншого висновку в цій справі і тому відхиляє ці зауваження.
11. Суд дійшов висновку, що скарги заявниці за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ) стосовно тривалого виконання рішень від 5 червня 2000 року та 5 червня 2001 року піднімають питання факту та права, визначення яких потребує вивчення справи по суті. Він не знаходить підстав вважати скарги неприйнятними. Тому Суд має оголосити їх прийнятними.
II. ЩОДО СУТІ
12. У своїх зауваженнях щодо суті скарг заявниці Уряд стверджував, що не було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтю 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
13. Заявниця не погодилась.
14. Суд зазначає, що обидва рішення, винесені на користь заявниці, не виконувались протягом чотирьох років та чотирьох місяців.
15. Суд нагадує, що він уже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ) у низці подібних справ (див., наприклад, справу "Ромашов проти України" ( 980_227 ), згадану вище, пункти 42-46, та справу "Шаренок проти України" ( 980_235 ), N 35087/02, пункти 34-38, рішення від 22 лютого 2005 року).
16. Дослідивши всі подані матеріали, Суд вважає, що Уряд не висунув жодного факту або аргументу, що може переконати його дійти іншого висновку у цій справі.
17. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
18. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода, судові витрати
19. Заявниця вимагала виплатити їй заборгованість за судовими рішеннями та 5863,85 грн (920 євро) справедливої сатисфакції.
20. Уряд зазначив, що рішення, винесені на користь заявниці, були виконані у повному обсязі. Більше того, Уряд не висловив заперечень стосовно виплати згаданої виїде суми у випадку визнання Судом порушення.
21. Суд нагадує, що рішення, винесені на користь заявниці, були виконані у повному обсязі (див. пункт 7), і тому він відхиляє вимогу заявниці щодо присудження їй невиплаченої заборгованості за рішеннями. Врахувавши обставини справи та зауваження сторін, Суд присуджує заявниці 920 євро справедливої сатисфакції.
В. Пеня
22. Суд вважає, що пеня має нараховуватися за граничною позичковою ставкою Європейського центрального банку (the marginal lending rate of the European Central Bank), до якої мають бути додані три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Постановляє, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до положень пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявниці 920 євро (дев'ятсот двадцять євро) справедливої сатисфакції, яка повинна бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, з урахуванням будь-якого податку, який може підлягати стягненню із зазначеної суми;
(b) у випадку невиплати чи несвоєчасної виплати державою-відповідачем належної заявниці суми на неї нараховуватиметься пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
5. Відхиляє решту вимог заявниці стосовно справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено в письмовій формі 7 грудня 2006 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)