Ст. 1. Першого протоколу ( 994_535 )

Чинна редакція від 10.12.2009

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6, СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 ) ТА СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ ( 994_535 )

"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."

A. Щодо прийнятності

9. Суд зазначає, що вищезазначені скарги не є очевидно необґрунтованими у значенні пункту 3 статті 35 Конвенції ( 995_004 ). Суд також зазначає, що вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними.

B. Щодо суті

10. Уряд стверджував, що не мало місце порушення положень Конвенції ( 995_004 ), оскільки органи державної влади вжили всіх необхідних заходів, щоб виконати це рішення.

11. Заявник не погодився.

12. Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ) в подібних до цієї справах (див. "Ромашов проти України" ( 980_227 ) (Romashov v. Ukraine), п. 46, та рішення "Войтенко проти України" ( 980_223 ) (Voytenko v. Ukraine), N 18966/02, пп. 43, 48 та 55, рішення від 29 червня 2004 року; "Петрова та Чорнобривець проти України" ( 974_368 ) (Petrova and Chornobryvets v. Ukraine), N 6360/04 та 16820/04, п. 21, рішення від 15 травня 2008 року).

13. Розглянувши всі представлені йому матеріали, Суд вважає, що Уряд не навів жодного факту чи аргументу, здатного переконати його дійти іншого висновку в даній справі.

14. Тому мало місце порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції ( 995_004 ), а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ).

II. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )

15. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".

A. Шкода

16. Заявник вимагав сплатити заборгованість за рішенням національного суду та 9000 євро відшкодування моральної шкоди.

17. Уряд не надав заперечень щодо виконання рішення суду, яке розглядається. Уряд висловив заперечення щодо вимоги заявника про відшкодування моральної шкоди.

18. Однак Суд зазначає, що є беззаперечним той факт, що держава все ще має невиконані зобов'язання щодо виконання рішення суду, винесеного на користь заявника. Далі Суд бере до уваги те, що заявник мав зазнати моральної шкоди у зв'язку із встановленим порушенням. Здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, Суд присуджує заявнику 2000 євро з цього приводу.

B. Судові витрати

19. Заявник вимагав 16 євро відшкодування судових та інших витрат, понесених у зв'язку із зверненням до Суду. Заявник надав необхідні документи.

20. Суд вважає за необхідне присудити заявнику суму, яку він вимагає.

C. Пеня

21. Суд вважає належним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсоткових пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ).

3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 ).

4. Постановляє, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ).

5. Постановляє, що:

(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику несплачений за рішенням суду борг; 2000 (дві тисячі) євро відшкодування моральної шкоди та 16 (шістнадцять) євро відшкодування судових витрат плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум. Ці суми мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткових пункти.

6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Вчинено англійською мовою і повідомлено у письмовій формі 10 грудня 2009 року згідно з пунктами 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).

Секретар секції К.ВЕСТЕРДІК

Голова секції П.ЛОРЕНЦЕН