«Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура».
B. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року
77. Відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу наведені в рішенні від 24 червня 2010 року у справі «Олексій Михайлович Захаркін проти України» (Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine), заява № 1727/04, пп. 41, 42 та 44.
C. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2001 року
78. Згідно з преамбулою цього Закону, він визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
79. Згідно зі статтею 5 Закону соціальне обслуговування здійснюється або за місцем проживання, або у різних соціальних установах, включаючи центри надання соціальних послуг та установи соціальної підтримки. У тій самій статті також наводиться перелік соціальних послуг, які згідно із зазначеним Законом можуть отримувати громадяни.
80. Стаття 7 Закону зазначає, inter alia, що соціальні послуги надаються безоплатно громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу.
D. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року
81. Згідно з преамбулою цього Закону, він визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, а також державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
82. Розділ II Закону стосується «первинної правової допомоги», яка згідно зі статтею 7 складається з таких типів правових послуг: надання правової інформації, надання консультацій і роз'яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру) та надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
83. Розділ III Закону стосується «вторинної правової допомоги», яка згідно зі статтею 13 Закону складається з таких типів правових послуг: захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.
84. Розділом «Прикінцеві та перехідні положення» передбачається поетапне введення в дію положень Розділу III, починаючи з 1 січня 2013 року.
ПРАВО
І. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ
85. Заявник скаржився за статтями 3 та 13 Конвенції на те, що 21 серпня 1998 року його було побито працівниками міліції та що не було проведено ефективного розслідування цієї події; що він не мав доступу до матеріалів справи та що він не міг брати активну участь у розслідуванні, оскільки не мав доступу до юридичної допомоги.
86. Суд вважає, що за обставин цієї справи ці скарги мають бути розглянуті виключно за статтею 3 Конвенції, яка передбачає таке: