В ухвалах від 10 березня 2017 року та 01 березня 2018 року Верховний Суд відмовив у допуску справи до провадження у зв’язку з поданими заявником заявами. В ухвалі від 01 березня 2018 року, постановленій у справі щодо продажу земельної ділянки, Верховний Суд спочатку наголосив, що його юрисдикція полягала, головним чином, у розв’язанні невідповідностей національної судової практики у спосіб надання рекомендацій судам нижчих інстанцій щодо застосування законодавства в аналогічних юридичних питаннях. Потім він повторив висновки судів нижчих інстанцій у справі заявника та у тих справах, які він навів як приклади неоднакового застосування законодавства, у тому числі згаданих справах № 926/1018/14 та № 926/584/14. Верховний Суд також зазначив:
«Отже, порівняння змісту зазначених постанов [вищих судів] зі змістом постанови [ухваленої у справі заявника] про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах …
З огляду на [міркування] вище, у справі, у якій подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, за результатами розгляду яких ухвалені надані для порівняння судові рішення, не є подібними зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а судами прийнято рішення в залежності від встановлених різних фактичних обставин».