Заявник звернувся із заявою про перегляд цих постанов Верховним Судом на підставі неоднакового застосування законодавства. Він посилався на декілька ухвалених раніше судових постанов, які він вважав фактологічно та юридично подібними, з питань як доведення права власності, так і застосування строку позовної давності. Стосовно пов’язаних з правами власності питань, то він зазначив справи № 926/1018/14 та № 926/584/14, в яких Вищий господарський суд України відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» щодо певних земельних ділянок у Чернівецькій області, які, як стверджувалося, належали до смуг відведення залізниці, на підставі того, що АТ «Укрзалізниця» не довело, що воно належним чином оформило свої права на цю земельну ділянку, та прямо відхиливши у зв’язку з цим посилання на технічну документацію щодо будівництва залізниці.