Уряд доводив, що заявник не вичерпав доступних національних засобів юридичного захисту, оскільки не клопотав про свою присутність у судовому засіданні, стверджуючи, що клопотання від 20 березня 2014 року було відсутнє в матеріалах справи. Він також зазначив, що неявка заявника у судове засідання була наслідком його власної бездіяльності під час реалізації процесуальних прав і не була зумовлена будь-якими процесуальними недоліками з боку держави. Крім того, заявник не звертався із заявою про перегляд справи з процесуальних підстав після судового засідання. Уряд не уточнив конкретний порядок, якого заявник мав дотримуватися, а також не надав копій відповідних судових рішень, які б демонстрували ефективність такого засобу юридичного захисту в аналогічних справах.