«Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд вважає, що скарги, висунуті заявником у заяві № 12761/21 на тривалість іншого кримінального провадження, яке тривало з 12 березня 2009 року по 29 жовтня 2014 року, мають бути відхилені, оскільки заявник не дотримався шестимісячного строку, передбаченого пунктом 1 статті 35 Конвенції.
8. Щодо решти скарг за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pelissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
9. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень, як описано у таблиці в додатку, була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
11. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
13. Заявник у заяві № 22453/21 також подав скаргу за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції за відповідною усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд вважає, що вона також свідчить про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Іванов проти України» (Ivanov v.Ukraine), заява № 15007/02, пункти 90-97, від 07 грудня 2006 року, та «Нікіфоренко проти України» (Nikiforenko v. Ukraine), заява № 14613/03, пункт 59, від 18 лютого 2010 року.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви.
2. Оголошує неприйнятною скаргу заявника у заяві № 12761/21 на надмірну тривалість провадження, яке тривало з 12 березня 2009 року по 29 жовтня 2014 року.
3. Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість кримінальних проваджень, як описано в таблиці у додатку, відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку.
4. Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень, як описано у таблиці в додатку, та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
5. Постановляє , що було порушено статтю 2 Протоколу № 4 до Конвенції щодо заявника у заяві № 22453/21.
6. Постановляє , що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено 24 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Вікторія МАРАДУДІНА
Голова
Лятіф ГУСЕЙНОВ
Додаток
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника
та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і компенсації судових та інших витрат
(в євро) - 1
1
5159/21
09.01.2021
Юрій Валерійович
РОМАНОВ
1972
Собина
Павло Миколайович
м. Охтирка
08.05.2014
триває
Більше 7 років, 8 місяців та 5 днів
1 інстанція
3 000
2
12761/21
01.03.2021
Ігор Семенович
ЛОБОДІН
1961
28.09.2011
04.12.2020
9 років, 2 місяці та 7 днів
1 інстанція
3 600
3
22453/21
17.04.2021
Олена Олексіївна
ДОВГОПОЛА
1976
14.02.2006
триває
Більше 15 років та 11 місяців
2 інстанції
п. 1 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд: заявник перебував під підпискою про невиїзд з 17 лютого 2006 року по 23 грудня 2020 року, більше 14 років та 10 місяців
8 600
__________
- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.