"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
А. Щодо прийнятності
16. Уряд не надав зауважень щодо прийнятності скарг заявника.
17. Суд робить висновок про те, що скарга заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) щодо тривалості виконання рішення Жовтоводського міського суду не є явно необґрунтованою в сенсі пункту 3 статті 35 Конвенції. Далі Суд зазначає, що вона не є неприйнятною за будь-яких інших підстав. Таким чином, вона повинна бути визнана прийнятною. З тих же підстав скарга заявника за статтею 1 Першого протоколу ( 994_535 ) не може бути визнана неприйнятною.
Б. Щодо суті
18. Уряд стверджував, що відповідальність держави в цій справі обмежувалась організацією та належним проведенням виконавчих дій та що тривалість виконавчих проваджень була спричинена важким фінансовим становищем підприємства-боржника.
19. Заявник не надав коментарів на зауваження Уряду.
20. Суд зазначає, що рішення, винесені на користь заявника, залишались невиконаними протягом п'яти років і десяти місяців та чотирьох років і восьми місяців відповідно.
21. Суд нагадує, що ним вже було визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах, подібних до цієї (див., серед інших, "Ромашов проти України" ( 980_227 ), пп. 42-46; "Шмалько проти України" ( 980_226 ), N 60750/00, пп. 55-57, від 20 липня 2004 року).
22. Розглянувши всі подані до Суду матеріали справи, Суд вважає, що Уряд не надав жодних фактів чи аргументів, які могли б переконати Суд дійти іншого висновку у цій справі.
23. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
24. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
25. Заявник вимагав відшкодування матеріальної шкоди у сумі заборгованості за рішенням суду, враховуючи процент інфляції за 2004-2005 роки та відшкодування моральної шкоди, не визначивши точної суми.
26. Уряд погодився з вимогами заявника та зазначив, що розмір матеріальної шкоди відповідав розміру заборгованості, яка залишалась невиплаченою заявнику, і становив 6772,79 грн.
27. Оскільки заявник вимагав суму, присуджену йому рішенням суду, Суд вважає, що Уряд повинен виплатити заявнику залишок заборгованості(1) на відшкодування йому матеріальної шкоди. Що стосується решти вимог заявника щодо справедливої сатисфакції, Суд, здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, як цього вимагає стаття 41 Конвенції ( 995_004 ), присуджує заявнику 2600 євро на відшкодування моральної шкоди.
______________ (1) Як відомо Суду, це 6772,79 грн (приблизно 1100,07 євро).
Б. Судові витрати
28. Заявник не подав жодних вимог в цій частині витрат. Таким чином, Суд нічого не присуджує.
В. Пеня
29. Суд вважає доцільним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Визнає скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) прийнятною, а решту скарги - неприйнятною;
2. Вирішує, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Вирішує, що у цій справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Вирішує, що:
a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику заборгованість, яка належить йому, а також 2600 (дві тисячі шістсот) євро на відшкодування моральної шкоди плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з заявника;
b) зазначена сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;
c) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки;
5. Відхиляє решту вимог заявника.
Вчинено англійською мовою та повідомлено в письмовій формі 14 грудня 2006 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)