Ст. 32

Чинна редакція від 29.06.2006

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

«Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ...»/

2. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року

28. У статті 6 Кодексу наведено перелік обставин, що виключають провадження у кримінальній справі, включаючи відсутність в діянні складу злочину. У статті 7 Кодексу зазначено, що справу може бути закрито на підставі малозначності вчиненого злочину.

У частині четвертій статті 327 Кодексу визначено, що суд виносить виправдувальний вирок щодо підсудного у таких випадках:

- коли не встановлено події злочину;

- коли в діянні підсудного немає складу злочину;

- коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Такі ж причини, які називаються «реалібілітуючими обставинами», є підставою для відшкодування шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням (див. п. 35 нижче). Решта підстав для закриття справи, викладені у статтях 6, 7 та 71 Кодексу (включаючи малозначність злочину), називаються «нереабілітуючими обставинами» і не дають права на компенсацію за будь-які порушення, вчинені органами влади під час слідства.

29. У статті 212 Кодексу визначено, що по закінченні слідства слідчий або складає обвинувальний висновок, або закриває справу.

Відповідно до статті 213 Кодексу справу може бути закрито слідчим на підставі як реабілітуючих, так і нереабілітуючих обставин.

30. Частиною другою статті 227 Кодексу прокурору надано повноваження скасовувати будь-яке рішення слідчого та давати обов’язкові для виконання вказівки органам слідства, якщо він вважає, що слідство велося з порушенням норм процесуального чи матеріального законодавства. Однак прокурор не має повноважень приймати рішення про відшкодування шкоди, заподіяної обвинуваченому встановленими незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів слідства.

31. Відповідні статті Кодексу передбачають таке: