"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
I. ПРИЙНЯТНІСТЬ
А. Невиконання рішень КТС і суду
27. Уряд висловив заперечення щодо наявності статусу жертви у заявників і щодо вичерпання всіх національних засобів правового захисту, подібні до тих, які Суд уже відхилив у справі "Ромашов проти України" ( 980_227 ) (Romachov c. Ukraine) (див. посилання вище, пункти 23 - 33). Суд вважає, що ці заперечення мають бути відхилені з тих самих причин.
28. Суд вважає, що скарга заявників відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) про затримку виконання рішень КТС і Кіровського районного суду піднімають серйозні питання факту і права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає розгляду обставин справи. Він не знаходить підстав вважати заяву неприйнятною. З тих самих причин скарги заявників відповідно до статті 13 Конвенції і статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) не можуть бути оголошені неприйнятними.
Б. Інші скарги
29. Оскільки заявники скаржилися на відсутність справедливого судового розгляду, що суперечить статті 6 Конвенції ( 995_004 ), Суд зазначає, що не вимагається здійснювати розгляд заявлених помилок у фактах і праві, зроблених національними судовими органами, оскільки неможливо виявити несправедливість процесів і визнати судові рішення свавільними. У рамках судових процесів заявники могли подавати усі необхідні аргументи на захист своїх інтересів, і судові органи належним чином їх розглянули. Таким чином, ця частина заяви очевидно необгрунтована і має бути відхилена відповідно до пунктів 3 і 4 статті 35 Конвенції.
30. Оскільки заявники посилалися на статтю 14 Конвенції ( 995_004 ), Суд зазначає, що у межах, у яких заявники підняли це питання у національних судах, їх заяви є необгрунтованими і не є небезпідставною скаргою про порушення цього положення. Таким чином, ця частина заяви очевидно необгрунтована і має бути відхилена відповідно до пунктів 3 і 4 статті 35 Конвенції.
II. СУТЬ СПРАВИ
А. Скарги заявників відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) і статті 1 Першого протоколу ( 994_535 )
31. У своїх зауваженнях Уряд стверджував, що ні порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ), ні статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) не було (як у справах Ромашов ( 980_227 ), посилання вище, п. 37, і "Сокур проти України" ( 980_351 ) (Sokur c. Ukraine), N 29439/02, п. 82, 26 квітня 2005 року). Уряд заявив, що тривалість виконавчих проваджень у справах заявників була виправдана і, більш того, зумовлена критичним фінансовим станом підприємства-боржника і економіки України в цілому. Далі Уряд заявив, що державна виконавча служба виконала всі необхідні дії, і її не можна звинувачувати у затримці. Також Уряд стверджував, що держава не може прямо відповідати за борги державного підприємства.
32. Заявники не погодилися.
33. Суд зазначає, що рішення КТС і Кіровського районного суду залишалися невиконаними протягом значного проміжку часу.
34. Суд нагадує, що він уже знаходив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) і статті 1 Першого протоколу у справах, що піднімають питання, подібні до цієї заяви (див., наприклад, Ромашов ( 980_227 ), посилання вище, пункти 39 - 46).
35. Після вивчення всіх матеріалів, переданих до нього, Суд вважає, що Уряд не висунув жодного факту або вагомого доводу, що може переконати його дійти іншого висновку у цій справі. Відповідно мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) і статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
Б. Скарга заявників відповідно до статті 13 Конвенції ( 995_004 )
36. Уряд стверджував, що заявники мали ефективні шляхи для оскарження, з тих самих підстав, з яких він оспорював вичерпання заявниками усіх національних засобів юридичного захисту. Відхиливши останній аргумент (у пункті 27), Суд дійшов висновку, що заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, як вимагає стаття 13 Конвенції ( 995_004 ), щоб відшкодувати шкоду, завдану затримкою у цих провадженнях (див. "Войтенко проти України" ( 980_223 ) (Voitenko c. Ukraine), N 18966/02, пункти 46 - 48, 29 червня 2004 року). Відповідно мало місце порушення зазначеного положення.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
37. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
38. Заявники вимагають такі суми, включаючи присуджену заборгованість, для відшкодування матеріальної і нематеріальної шкоди:
- пані Зоя Михайлова - 33370,69 грн. (5462,39 ЄВРО);
- пані Анна Дідорчук - 20905,52 грн. (3421,99 ЄВРО);
- пані Клавдія Ходакова - 21758,31 грн. (3561,58 ЄВРО);
- пані Тетяна Бондаренко - 23079,45 грн. (3777,83 ЄВРО);
- пані Олена Васкевич - 100000 ЄВРО;
- пані Анна Шандурська - 21232,42 грн. (3475,50 ЄВРО);
- пані Олена Хлусевич - 26669,00 грн. (4365,40 ЄВРО);
- пані Галина Савченко - 19980,46 гри (3270,56 ЄВРО);
- пан Олександр Гайдачук - 100000 ЄВРО;
- пан Володимир Остапенко - 24652,83 грн. (4035,38 ЄВРО);
- пан Микола Литвинов - 100000 ЄВРО;
- пан Микола Вайпан - 21866, 89 грн. (3579,35 ЄВРО);
- пан Микола Стародубець - 22639, 05 грн. (3705,74 ЄВРО);
- пані Олена Завина - 100000 ЄВРО;
- пан Тофік Кадир Огли Ібрагімов - 23871,85 грн. (4380,31 ЄВРО);
- пані Люся Ібрагімова - 26760,11 грн. (4380,31 ЄВРО).
39. Уряд заявив, що заявники не обгрунтували запрошену суму, і ствердив, що визнання порушення становитиме справедливу сатисфакцію.
40. Оскільки пані Михайлова, пані Дідорчук, пані Ходакова, пані Бондаренко, пані Хлусевич, пані Савченко, пан Вайпан, пан Стародубець, пан і пані Ібрагімови заявили суми, присуджені їм рішеннями, Суд вважає, що Уряд зобов'язаний виплачувати їм непогашений борг за матеріальну шкоду частинами. Щодо решти вимог заявників про справедливу сатисфакцію, Суд, ухвалюючи рішення на засадах справедливості, як вимагається у статті 41 Конвенції ( 995_004 ), призначає заявникам такі суми за іншу матеріальну і нематеріальну шкоду:
- пані Зої Михайловій - 600 ЄВРО;
- пані Анні Дідорчук - 900 ЄВРО;
- пані Клавдії Ходаковій - 1800 ЄВРО;
- пані Тетяні Бондаренко - 600 ЄВРО;
- пані Олені Васкевич - 400 ЄВРО;
- пані Анні Шандурській - 900 ЄВРО;
- пані Олені Хлусевич - 600 ЄВРО;
- пані Галині Савченко - 400 ЄВРО;
- пану Олександру Гайдачуку - 600 ЄВРО;
- пану Володимиру Остапенку - 900 ЄВРО;
- пану Миколі Литвинову - 900 ЄВРО;
- пану Миколі Вайпану - 900 ЄВРО;
- пану Миколі Стародубцю - 900 ЄВРО;
- пані Олені Завиній - 900 ЄВРО;
- пану Тофіку Кадир Огли Ібрагімову - 2500 ЄВРО; і
- пані Люсі Ібрагімовій - 2500 ЄВРО.
Б. Судові витрати
41. Пані Михайлова, пані Дідорчук, пані Ходакова, пані Бондаренко, пані Шандурська, пані Хлусевич, пані Савченко, пан Остапенко, пан Вайпан, пан Стародубець, пан і пані Ібрагімови також вимагають по 165 ЄВРО кожен за витрати, понесені через звернення до Суду.
42. Уряд вважає цю суму надмірною.
43. Відповідно до прецедентного права Суду заявник має право на відшкодування своїх витрат, тільки якщо буде доведено, що вони фактично були понесені, це було необхідним і у розумних межах. У цій справі, враховуючи наявну інформацію і вищевказані критерії, Суд вважає доцільним присудити суму, що вимагається заявниками, - по 165 ЄВРО кожному, пані Михайловій, пані Дідорчук, пані Ходаковій, пані Бондаренко, пані Шандурській, пані Хлусевич, пані Савченко, пану Остапенку, пану Вайпану, пану Стародубцю, пану і пані Ібрагімовим за витрати, понесені на судове провадження.
В. Пеня
44. Суд вважає, що пеня має нараховуватися за граничною позичковою ставкою Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує прийнятними скарги заявників щодо виконання рішень КТС і суду на їх користь відповідно до пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції ( 995_004 ) і статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ), і неприйнятними решту заяви;
2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Постановляє, що мало місце порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 );
4. Постановляє, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу ( 994_535 );
5. Постановляє, що:
(a) держава-відповідач має сплатити заявникам впродовж трьох місяців від дати, коли це рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), такі суми:
- пані Зої Михайловій - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 765 ЄВРО (сімсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Анні Дідорчук - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 1065 ЄВРО (тисяча шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Клавдії Ходаковій - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 1965 ЄВРО (тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Тетяні Бондаренко - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 765 ЄВРО (сімсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Олені Васкевич - 400 ЄВРО (чотириста ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду;
- пані Анні Шандурській - 1065 ЄВРО (тисяча шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Олені Хлусевич - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 765 ЄВРО (сімсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Галині Савченко - присуджену заборгованість, яка досі їй не сплачена, а також 565 ЄВРО (п'ятсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пану Олександру Гайдачуку - 600 ЄВРО (шістсот ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду;
- пану Володимиру Остапенку - 1065 ЄВРО (тисяча шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пану Миколі Литвинову - 900 ЄВРО (дев'ятсот ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду;
- пану Миколі Вайпану - присуджену заборгованість, яка досі йому не сплачена, а також 1065 ЄВРО (тисяча шістдесят п'ять ЄВРО) за нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пану Миколі Стародубцю - присуджену заборгованість, яка досі йому не сплачена, а також 1065 ЄВРО (тисяча шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Олені Завиній - 900 ЄВРО (дев'ятсот ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду;
- пану Тофіку Кадир Огли Ібрагімову - заборгованість, присуджену йому рішеннями КТС і суду і досі йому не сплачену, а також 2665 ЄВРО (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
- пані Люсі Ібрагімовій - заборгованість, присуджену їй рішеннями КТС і суду і досі їй не сплачену, а також 2665 ЄВРО (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять ЄВРО) за матеріальну і нематеріальну шкоду та судові витрати;
(b) вищевказані суми будуть конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на дату сплати, враховуючи будь-який податок, що може бути утриманий з заявників;
(c) з часу, коли закінчиться вищезгаданий)тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку на період прострочення плюс три відсотки;
6. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено в письмовій формі 15 червня 2006 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар (підпис) Клаудія ВЕСТЕРДІК (Claudia Westerdik)
Голова (підпис) Пеер ЛОРЕНЦЕН (Peer Lorenzen)