"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".
A. Щодо прийнятності
28. Суд зазначає, що ця скарга не є очевидно необґрунтованою у значенні пункту 3 статті 35 Конвенції ( 995_004 ). Вона також не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, Суд оголошує її прийнятною.
B. Щодо суті
29. У своїх зауваженнях Уряд надав аргументи, подібні тим, що були у справі "Скрипник та інші" ( 974_400 ) (Skrypnyak et autres), стверджуючи про відсутність порушень (див. згадане вище "Скрипник та інші" (Skrypnyak et autres), п. 19).
30. Заявниця заперечила проти зауважень Уряду.
31. Суд уже встановлював порушення статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах, подібних до цієї (див. згадане вище "Скрипник та інші" ( 974_400 ) (Skrypnyak et autres), пп. 27-28). Дослідивши всі надані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного факту чи аргументу, здатного переконати Суд дійти іншого висновку у даній справі.
32. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
III. ЩОДО ІНШИХ СТВЕРДЖУВАНИХ ПОРУШЕНЬ
33. Заявниця стверджувала про порушення статті 14 Конвенції ( 995_004 ).
34. Виходячи із сукупності наявних матеріалів, Суд не встановив в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги, жодних ознак невиправданого втручання чи порушення цього положення Конвенції та відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції ( 995_004 ) відхиляє цю частину заяви як очевидно необґрунтовану.
IV. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
35. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
A. Шкода
36. Заявниця вимагала 4057 грн 24 коп. (1) відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 євро відшкодування моральної шкоди.
----------------
(1) Приблизно 565 євро.
37. Уряд надав заперечення щодо цих вимог.
38. Суд вважає, що Уряд повинен сплатити заявниці у якості відшкодування матеріальної шкоди кошти, які їй були присуджені судовим рішенням у справі і на сьогодні належать їй до сплати, і відхиляє інші вимоги.
39. Вирішуючи на засадах справедливості, Суд присуджує заявниці 1600 євро відшкодування моральної шкоди.
B. Судові витрати
40. Заявниця вимагала 50 євро відшкодування поштових витрат та витрат, пов'язаних із оплатою адвокатських послуг. Однак вона не надала підтверджуючих документів на загальну суму в розмірі 95 грн 20 коп. (2).
----------------
(2) Приблизно 15 євро.
41. Уряд залишив це питання на вирішення Суду.
42. У відповідності до практики Суду заявник може отримати відшкодування витрат, якщо буде доведено, що вони були дійсно понесені, були необхідними та розумними щодо розміру. У даній справі, з огляду на наявну інформацію та зазначені критерії, Суд вважає за доцільне присудити заявниці 15 євро відшкодування витрат понесених нею під час провадження.
C. Пеня
43. Суд вважає належним обрахувати пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсоткових пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву за скаргами за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ) прийнятною, інші скарги - неприйнятними.
2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ).
3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 ).
4. Постановляє, що у цій справі немає необхідності досліджувати порушення статті 13 Конвенції ( 995_004 ).
5. Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявниці:
i. заборгованість за рішенням суду, яка на цей день належить їй до сплати;
ii. 1600 (одну тисячу шістсот) євро відшкодування моральної шкоди та 15 (п'ятнадцять) євро судових витрат плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум;
(b) ці суми мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(c) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткових пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено французькою мовою і повідомлено у письмовій формі 12 березня 2009 року згідно з пунктами 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар секції К.ВЕСТЕРДІК
Голова секції П.ЛОРЕНЦЕН