У 2013 році заявник звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення селищної ради щодо земельної ділянки його сусіда та його права власності на неї (отриманого у 2003 році). Заявник стверджував, що його будинок був розташований на земельній ділянці площею 500 квадратних метрів, яка була виділена первинному власнику у 1963 році; право цього власника на земельну ділянку було зареєстроване у земельно-шнуровій книзі. Він подав до судів виписку з цієї книги, а також довідку, що земельна ділянка у 1993 році була внесена селищною радою до переліку як «надана у користування». Він доводив, що хоча Земельний кодекс України 2001 року запровадив новий спосіб реєстрації прав на земельну ділянку, його перехідні положення також передбачали, що земельні права, які виникли та були зареєстровані в порядку, який існував раніше (тобто, у його випадку, згідно з радянським законодавством), залишалися чинними.