«1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:
(1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
(2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
(3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
(4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
(5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд...».
30. У виданні «Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар.» - (У 2 т. / За заг. ред. С.Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С.Я: КНТ, 2007) щодо статті 335 зазначено таке:
«...перевіряючи застосовування норм ЦПК цими судами згідно з касаційною скаргою, суд касаційної інстанції зобов’язаний перевіряти обґрунтованість рішення суду, оскільки ця вимога має процесуальний характер і встановлена ст. 213 ЦПК».
B. Сімейний кодекс України 2002 року
31. У відповідній частині статті 194, що стосується відшкодування заборгованості за аліментами, зазначено таке:
«4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття...».
C. Закон України «Про виконавче провадження» 1999 року
32. У відповідних положеннях зазначено таке: