«Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
А. Прийнятність
159. Суд зазначає, що ця частина заяви не є явно необґрунтованою у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною.
В. Суть
160. Уряд стверджував, що заявник мав ефективний засіб юридичного захисту у зв’язку зі своєю скаргою, зокрема він міг поскаржитися до прокуратури, та що він скористався цим засобом юридичного захисту. У зв’язку з цим Уряд стверджував, що невиявлення прокурором яких-небудь доказів на підтримку тверджень заявника, не означає, що засіб юридичного захисту був неефективним. Уряд також доводив, що визнані прокурором проблеми, зокрема переповненість палати лікарні при Донецькій виправній колонії та відсутність подвір’я для прогулянок, були усунені відповідно до вказівок прокурора.
161. Суд зауважує, що він відхиляв аргументи, подібні до аргументів Уряду, наведених у цій справі, у низці інших справ, в яких скарги стосувалися системних проблем відповідної національної пенітенціарної системи (див., серед інших джерел, рішення у справах «Родзевілло проти України» (Rodzevillo v. Ukraine), заява № 38771/05, пункти 70 і 71, від 14 січня 2016 року - 4 , та «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункти 91 і 92, від 18 грудня 2008 року). Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що Уряд не довів наявність у заявника практичної можливості скористатися ефективними засобами юридичного захисту у зв’язку зі скаргами - тобто засобами юридичного захисту, які могли б запобігти виникненню або продовженню порушень, або надати заявнику відповідне відшкодування.
__________
- 4 Виправлено 20 травня 2021 року: дата була «14 січня 14/01/2016» .
162. Стосовно посилання Уряду на той факт, що проблема переповненості в палаті заявника та відсутність подвір’я для прогулянок ув’язнених була вирішена за вказівкою прокурора, з матеріалів справи вбачається, що це було зроблено після звільнення заявника з лікарні при Донецькій виправній колонії і тому на нього не вплинуло.
163. З цього випливає, що було порушено статтю 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю в національному законодавстві ефективного та доступного засобу юридичного захисту щодо скарги заявника на неналежні умови тримання під вартою.
164. Зазначений висновок виключає необхідність розгляду Судом, чи було також порушено статтю 13 Конвенції у зв’язку зі стверджуваною відсутністю національних засобів юридичного захисту щодо скарги заявника на ненадання медичної допомоги.
V. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ
165. Додатково до наведених скарг у своєму формулярі заяви та в подальшому листуванні заявник також скаржився за статтею 3 Конвенції на неналежні умови тримання під вартою в деяких інших установах виконання покарань та жорстоке поводження з ним там співкамерників і працівників охорони; стверджуване невиправдане поміщення до одиночної камери та застосування до нього режиму «профілактичного нагляду» під час тримання під вартою, а також на неналежну та несвоєчасну медичну допомогу; за статтею 5 Конвенції - на його незаконне затримання та тримання під вартою; за статтею 6 Конвенції - на несправедливість кримінального провадження щодо нього та за статтями 8 та 34 Конвенції - на перегляд та вилучення його кореспонденції органами державної влади і ненадання йому копій документів за його заявами, а також на неналежне ставлення до його представника у Суді.
166. Суд розглянув вказані скарги і вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги або не відповідають критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
167. З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
VI. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
168. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
А. Шкода
169. Заявник вимагав 700 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.
170. Уряд заперечив проти цієї вимоги.
171 . З огляду на всі обставини цієї справи та характер встановлених порушень Суд вважає за належне присудити заявнику 10 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.
В. Судові та інші витрати
172. Заявник також вимагав 1 422 євро в якості компенсації поштових витрат, понесених під час провадження на національному рівні, та 4 800 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу та витрат на переклад, понесених під час провадження у Суді.
173 . Уряд вважав цю вимогу необґрунтованою.
174. Відповідно до практики Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У цій справі, з огляду на наявні у нього документи та зазначені критерії, Суд вважає за належне присудити суму у розмірі 3 650 євро (що дорівнює 4 500 євро з вирахуванням 850 євро - суми, сплаченої в рамках правової допомоги - див. пункт 2) в якості компенсації витрат, понесених під час провадження в Суді. Ця сума повинна бути сплачена безпосередньо на банківський рахунок захисника заявника, п. Кадочнікова, як зазначено заявником (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Хлаіфія та інші проти Італії» [ВП] (Khlaifia and Others v. Italy) [GC], заява № 16483/12, пункт 288 та підпункт «а» пункту 12 резолютивної частини, ЄСПЛ 2016 (витяги)). Крім того, Суд присуджує 1 422 євро на покриття решти зазначених заявником судових та інших витрат, які мають бути сплачені на прохання заявника на рахунок його представника під час провадження на національному рівні, пані Коритної.
С. Пеня
175. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує прийнятними скарги за статтею 3 Конвенції на жорстоке поводження із заявником у Житомирській установі виконання покарань в лютому та листопаді 2008 року; на непроведення національними органами влади ефективного розслідування у зв’язку з цим та на неналежні умови тримання його під вартою в лікарні при Донецькій виправній колонії; та скаргу за статтею 13 Конвенції на відсутність у заявника ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з його скаргами стосовно умов тримання його під вартою.
2. Оголошує неприйнятними скарги на умови тримання заявника під вартою у Житомирській установі виконання покарань та скарги, наведені у пункті 165.
3. Постановляє , що було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції у зв’язку з непроведенням органами державної влади ефективного розслідування скарг заявника на жорстоке поводження у Житомирській установі виконання покарань.
4. Постановляє , що було порушено матеріальний аспект статті 3 Конвенції у зв’язку із жорстоким поводженням із заявником у Житомирській установі виконання покарань.
5. Постановляє , що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання заявника під вартою під час його перебування у лікарні при Донецькій виправній колонії у період з грудня 2007 року по лютий 2008 року.
6. Постановляє , що було порушено статтю 13 Конвенції у зв’язку зі скаргою заявника за статтею 3 Конвенції на неналежні умови тримання його під вартою.
7. Постановляє , що:
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику такі суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:
(і) 10 000 (десять тисяч) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися, в якості відшкодування моральної шкоди;
(іі) 3 650 (три тисячі шістсот п’ятдесят) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику, в якості компенсації судових та інших витрат, понесених під час провадження у Суді, ця сума має бути сплачена на банківський рахунок захисника заявника п. Андрія Кадочнікова;
(ііі) 1 422 євро (одна тисяча чотириста двадцять два) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику, в якості компенсації решти судових та інших витрат, ця сума має бути сплачена на банківський рахунок представника заявника під час провадження на національному рівні пані Людмили Коритної;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
8. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 квітня 2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
Заступник Секретаря
Ільзе ФРАЙВІРТ
Голова
Фаріс ВЕГАБОВІЧ