«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...».
12. Суд неодноразово встановлював відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту у зв’язку зі скаргами на якість медичної допомоги під час тримання під вартою (див., серед багатьох інших джерел, згадане рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), пункти 113-116, та рішення у справах «Коваль проти України» (Koval v. Ukraine), заява № 65550/01, пункти 93-98, від 19 жовтня 2006 року, і «Савінов проти України» (Savinov v. Ukraine), заява № 5212/13, пункт 58, від 22 жовтня 2015 року). У згаданих справах Суд встановив, що жоден із запропонованих Урядом правових механізмів не становив ефективний засіб юридичного захисту для запобігання чи припинення стверджуваним порушенням або надання заявникам адекватного та достатнього відшкодування у зв’язку з їхніми скаргами за статтею 3 Конвенції.
13. Суд не вбачає причин, які могли б виправдати відступ від його усталеної практики з цього питання. Він доходить висновку, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного національного засобу юридичного захисту щодо його скарги, у порушення статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
14. Заявник також висував іншу скаргу за статтею 3 Конвенції щодо умов тримання його під вартою, яка також порушує питання з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Він також стверджував, що не мав жодного ефективного засобу юридичного захисту у розумінні статті 13 Конвенції щодо умов, в яких він тримався під вартою.
15. Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у згаданому рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine).
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
17. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89-95, від 14 жовтня 2010 року) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену в таблиці у додатку, та відхиляє будь-які додаткові вимоги заявника щодо справедливої сатисфакції.
18. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною.
2. Постановляє , що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з наданням неналежної медичної допомоги під час тримання під вартою.
3. Постановляє , що було порушено статтю 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю ефективного національного засобу юридичного захисту щодо скарг на якість медичної допомоги під час тримання під вартою.
4. Постановляє , що було порушено статтю 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю ефективного національного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим (див. таблицю у додатку).
5. Постановляє , що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 16 травня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
В.о. заступника Секретаря
Лів ТІГЕРШТЕДТ
Голова
Сіофра О’ЛІРІ
Додаток
ЗАЯВА
зі скаргами за статтею 3 Конвенції
(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Основне захворювання
Недоліки у лікуванні
Інші скарги за усталеною практикою Суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро) - 1
41203/16
12.07.2016
Олександр Володимирович
ЛОГВИНЕНКО
23.07.1976
Гепатит
відсутність/затримка медичного обстеження
24.04.2015
триває
більше 3 років, 10 місяців та 26 днів