Ст. 24

Чинна редакція від 12.05.2011

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

( 322-08 ) передбачає, що при укладенні трудового договору працівник надає свою трудову книжку працедавцю.

Згідно зі статтею 47 ( 322-08 ) в день звільнення працівника працедавець повертає йому трудову книжку, що містить належні записи.

Згідно зі статтею 48 ( 322-08 ) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність заявника. Вона містить відомості про працевлаштування, заохочення та нагороди.

Постанова Кабінету Міністрів N 301 ( 301-93-п ) від 27 квітня 1993 року зі змінами і доповненнями

Пункт 2 передбачає, що при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Наказ Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення N 58 ( z0110-93 ) від 29 липня 1993 року

Відповідно до пункту 2.10 якщо запис про звільнення або переведення на інше місце роботи визнано недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки, що не містить такого запису.

ЩОДО ПРАВА

I. СКАРГА ЩОДО ТРИВАЛОСТІ ПЕРШОГО ПРОВАДЖЕННЯ

16. Заявниця скаржилася на те, що тривалість провадження була несумісною із вимогою "розумного строку" і що вона не мала ефективного національного засобу юридичного захисту стосовно її скарги щодо тривалості. Вона послалася на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції ( 995_004 ), в яких зазначено:

Пункт 1 статті 6 ( 995_004 )

"Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."