Уряд стверджував, що заявник не вичерпав національні засоби юридичного захисту, оскільки він не вимагав відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним вилученням його майна після закриття кримінального провадження. Для ілюстрації ефективності цього засобу юридичного захисту Уряд процитував чотири остаточні постанови Верховного Суду (ухвалені у 2018 та 2020 роках), якими було задоволено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, які були висунуті колишніми підозрюваними у вчиненні кримінальних правопорушень після того, як обвинувачення щодо них були зняті (в одній зі згаданих справ позивача було виправдано). Крім того, Уряд процитував ухвалену у 2021 році постанову Верховного Суду, якою він повернув на новий розгляд до апеляційного суду справу щодо позову про відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної з, як стверджується, неналежним розпорядженням майном, вилученим у межах кримінального провадження.