Заявник скаржився на те, що вилучення його автомобіля було свавільним та непропорційним, а тому становило порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Хоча він додатково посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, його скарга підлягає розгляду лише за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див., наприклад, рішення у справі «Дімітрові проти Болгарії» (Dimitrovi v. Bulgaria), заява № 12655/09, пункт 30, від 03 березня 2015 року, ухвалу щодо прийнятності у справі «Пірас проти Сан-Марино» (Piras v. San Marino), заява № 27803/16, пункти 45–47, від 27 червня 2017 року, та, mutatis mutandis, рішення у справі «Г.І.Е.М. С.Р.Л. та інші проти Італії» [ВП] (G.I.E.M. S. R.L. and Others v. Italy) [GC], заява № 1828/06 та 2 інші заяви, пункт 302, від 28 червня 2018 року, з численними подальшими посиланнями на практику).