I. ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ
13. Уряд не надав зауважень щодо прийнятності скарг заявника.
14. Суд доходить висновку, що скарга заявника відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) щодо тривалості виконання рішення Краснолуцького міського суду від 14 червня 2000 року порушує серйозні питання фактів та права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає розгляду заяви по суті. Суд не знаходить підстав визнати скаргу неприйнятною. Таким чином, Суд визнає її прийнятною. З тих же причин Суд визнає прийнятною скаргу заявника відповідно до статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
II. ЩОДО СУТІ
15. У своїх зауваженнях щодо суті скарг заявника Уряд стверджував, що не було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
16. Заявник з цим не погодився.
17. Суд зазначає, що рішення Краснолуцького міського суду від 14 червня 2000 року залишалось невиконаним приблизно протягом чотирьох років та шести місяців.
18. Суд нагадує, що він вже неодноразово констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах, подібних до цієї (див. вищезазначене рішення у справі "Сокур проти України" ( 980_351 ), пп. 36-37, та "Шаренок проти України" ( 980_235 ), N 35087/02, пп. 37-38, рішення від 22 лютого 2005 року).
19. Розглянувши всі наявні матеріали справи, Суд вважає, що Уряд не надав жодних фактів чи аргументів, здатних переконати Суд дійти іншого висновку у цій справі.
20. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
21. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
22. Заявник вимагав 38 702,70 грн (2) в якості справедливої сатисфакції.
______________ (2) Приблизно 6115 євро.
23. Уряд вважав, що ця вимога повинна бути відхилена.
24. Суд бере до уваги те, що заявник зазнав певної нематеріальної шкоди, спричиненої встановленими порушеннями. Суд, здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, як цього вимагає стаття 41 Конвенції ( 995_004 ), присуджує заявнику 1400 євро (тисячу чотириста євро) в якості справедливої сатисфакції.
Б. Судові витрати
25. Заявник не подав жодних вимог щодо компенсації. Таким чином, Суд нічого не присуджує.
В. Пеня
26. Суд вважає належним призначити пеню, виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Постановляє, що у цій справі було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Постановляє, що:
(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити заявнику 1400 євро (тисячу чотириста євро) як справедливу сатисфакцію, враховуючи будь-який податок, який може бути стягнутий з заявника, ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;
(б) після закінчення зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки;
5. Відхиляє інші вимоги заявника щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 листопада 2006 року відповідно до пп. 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)