"Кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
A. Попередні заперечення Уряду
13. Уряд висунув заперечення щодо статусу жертви заявника та вичерпання ним національних засобів захисту, подібні тим, що вже були відхилені Судом у справі "Ромашов проти України" ( 980_227 ) (зазначеній вище, пп. 23-33). Суд вважає, що ці заперечення мають бути відхилені з тих же підстав.
14. Суд доходить висновку, що скарга відповідно до п. 1 статті 6 порушує серйозні питання факту та права відповідно до Конвенції ( 995_004 ), визначення яких вимагає розгляду по суті. Суд не знаходить підстав для проголошення заяви неприйнятною.
15. Суд не вважає за необхідне за даних обставин розглядати ту ж скаргу відповідно до статті 13 Конвенції ( 995_004 ) (див. "Деркач і Палек проти України" ( 980_234 ), NN 34297/02 і 39574/02, п. 42, від 21 грудня 2004 року; і, a contrario, "Войтенко проти України" ( 980_227 ), N 18966/02, від 29 червня 2004 року).
B. Інші скарги
16. З огляду на невиконання рішення суду, винесеного на його користь, заявник також скаржиться на порушення статті 4 Конвенції ( 995_004 ) (заборона рабства).
17. Суд вважає, що ця частина заяви є повністю необґрунтована і тому має бути відхилена як явно необґрунтована на підставі пп. 3 і 4 статті 35 Конвенції ( 995_004 ).
II. ЩОДО СУТІ
18. У своїх зауваженнях Уряд стверджував, що не було порушено п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) (як у справі "Ромашов проти України" ( 980_227 ), зазначеній вище, п. 37).
19. Заявник не погодився.
20. Суд зазначає, що рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 травня 2000 року залишалося невиконаним майже п'ять років.
21. Суд нагадує, що він уже визнавав порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) у справах, які стосувались подібних питань (див. справу "Ромашов проти України" ( 980_227 ), зазначену вище, пп. 42-46).
22. Розглянувши всі надані матеріали справи, Суд вважає, що Уряд не навів жодного факту чи аргументу, який переконав би Суд дійти іншого висновку у цій справі. Відповідно, у цій справі було порушено п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
23. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
A. Шкода
24. Заявник вимагає 1500,00 ЄВРО на відшкодування моральної шкоди.
25. Уряд залишив це питання на розгляд Суду.
26. Здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, як це вимагається статтею 41 Конвенції ( 995_004 ), Суд вважає обґрунтованим присудити заявнику суму у 1500,00 ЄВРО, що її запросив заявник, як відшкодування моральної шкоди.
B. Судові витрати
27. Заявник не висунув жодних вимог щодо судових витрат. Відповідно, Суд нічого не присуджує у цьому зв'язку.
C. Пеня
28. Суд вважає, що пеня, яка нараховуватиметься у разі несвоєчасної сплати, дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує скаргу заявника відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) прийнятною, а решту заяви неприйнятною;
2. Вирішує, що мало місце порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Вирішує, що:
(a) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з п. 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач повинна сплатити заявникові в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 1500,00 (одну тисячу п'ятсот) ЄВРО відшкодування моральної шкоди та будь-який податок, який може бути стягнуто з заявника;
(b) після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на названі суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти;
Вчинено англійською мовою і повідомлено письмово 13 грудня 2005 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар С.Доллє (підрис)
Голова А.Б.Бака (підрис)