"1. Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
2. Сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську або російську мову".
Додаток N 1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) від 24 лютого 1994 р. "Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України"
"...4. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів".
I. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті ( n0001571-94 )
50. У відповідних положеннях Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду (затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати від 25 серпня 1994 року, протокол N 107(3) ( n0001571-94 ), із змінами, внесеними рішенням Президії Торгово-промислової палати від 26 вересня 2001 року), зокрема, зазначено таке:
V. Оспорювання арбітражного рішення ( n0001571-94 )
"...9.1. Оспорювання арбітражного рішення може бути здійснено лише шляхом подання клопотання про відміну згідно з пп. 2, 3 ст. 9 цього Регламенту ( n0001571-94 ).
9.2. Арбітражне рішення згідно з п. 2 ст. 6 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) може бути відмінено Шевченківським районним судом міста Києва лише у випадку, якщо:
1) сторона, яка заявляє клопотання про відміну, надасть докази того, що:
- одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній в ст. 1.2 Регламенту ( n0001571-94 ), була якоюсь мірою недієздатною, або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
- її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
- рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови чи містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, може бути відмінена лише та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
- склад Арбітражного суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) чи не відповідали йому в разі відсутності угоди сторін;
2) суд визначить, що:
- об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України;
- арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
9.3. Клопотання про відміну не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня одержання стороною, яка його заявляє, арбітражного рішення, а в разі, якщо прохання було подано згідно з ст. 8.16-8.19 цього Регламенту ( n0001571-94 ),- з дня винесення Арбітражним судом рішення з цього прохання".
VI. Визнання і приведення до виконання арбітражного рішення ( n0001571-94 )
"10.1. Рішення Арбітражного суду є остаточним. Воно виконується сторонами добровільно в установлений Арбітражним судом строк.
Якщо строк виконання рішення не встановлено, воно підлягає негайному виконанню.
10.2. Арбітражне рішення визнається обов'язковим і в разі відмови від його добровільного виконання приводиться до виконання в примусовому порядку в залежності від місця знаходження боржника.
Якщо боржник знаходиться в Україні, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України за письмовим клопотанням заявника приводиться до виконання згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) і цивільним процесуальним законодавством України шляхом звернення до компетентного суду за місцем знаходження боржника.
Якщо боржник знаходиться за межами України, письмове клопотання заявник надсилає компетентному суду країни знаходження боржника і згідно зі ст. III Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень ( 995_070 ) (1958 р.) або міждержавним договором державний суд договірної країни визнає і приводить до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду згідно з процесуальним законодавством країни, де порушено клопотання про визнання та приведення до виконання цих рішень.
10.3. В компетентний державний суд сторона, яка спирається на арбітражне рішення і порушує клопотання про його визнання і приведення до виконання, повинна подати належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення чи належним чином засвідчену його копію, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в ст. 1.2 Регламенту ( n0001571-94 ), або належним чином засвідчену її копію. Якщо клопотання, арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення до виконання даного рішення, сторона, яка порушує клопотання, повинна подати також належним чином засвідчений переклад цих документів на цю мову в двох примірниках. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою".
ЩОДО ПРАВА
I. СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 ) ТА СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ ( 994_535 )
51. Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтею 1 Першого протоколу ( 994_535 ) на невиконання рішення арбітражного суду від 23 грудня 1998 року. У відповідних статтях, зокрема, зазначено:
Пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 )
"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку... судом,..."