"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".
I. ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ
22. Уряд навів заперечення, що оспорювались заявниками, щодо вичерпання національних засобів захисту, подібні до тих, які вже відхилялись у ряді рішень Суду щодо невиконання рішень національних судів, винесених проти державних підприємств (див. ухвалу у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 16 грудня 2003 року та рішення у справі "Трихліб проти України" ( 980_409 ) (Tryhlib v. Ukraine), N 58312/00, пп. 39-43, від 20 вересня 2005 року). Суд вважає, що ці заперечення мають бути відхилені за тими ж підставами.
23. Суд доходить висновку, що скарги заявників за п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статтею 1 Першого протоколу ( 994_535 ) порушують серйозні питання факту та права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає розгляду по суті. Суд не знаходить підстав для проголошення скарг неприйнятними та відповідно проголошує їх прийнятними.
II. ЩОДО СУТІ
24. У зауваженнях щодо суті скарг заявників Уряд стверджував про відсутність порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
25. Заявники не погодились.
26. Суд зауважує, що рішення Комісії та Куп'янського міського суду залишаються у більшості невиконаними протягом періодів від п'яти років та десяти місяців до дев'яти років та дев'яти місяців.
27. Суд нагадує, що він вже визнавав порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у ряді схожих справ (див., наприклад, рішення у справі "Руденко проти України" ( 974_083 ) (Rudenko v. Ukraine), N 11412/02, від 29 листопада 2005 року, та рішення у справі "Ромашов проти України" ( 980_227 ) (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року).
28. Дослідивши всі матеріали, Суд вважає, що Уряд не виклав жодного факту чи аргументу, який міг би переконати Суд дійти іншого висновку у цій справі.
29. Відповідно у цій справі було порушення п. 1 статті 6 та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
30. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
А. Шкода
31. Заявники просили виплатити заборгованість, належну їм за рішеннями Комісії та суду, які розглядаються (див. пп. 6-17 вище), як компенсацію матеріальної шкоди. Додатково вони просили 5000 грн (800 євро) кожний як компенсацію моральної шкоди.
32. Уряд не прокоментував вимоги заявників щодо матеріальної шкоди та погодився заплатити кожному заявнику по 5000 грн як компенсацію моральної шкоди у випадку встановлення Судом порушення.
33. Суд встановлює, що Уряд має сплатити заявникам заборгованість, належну їм за рішеннями Комісії та суду, які розглядаються, як компенсацію матеріальної шкоди. Додатково Суд присуджує кожному заявнику по 800 євро як компенсацію моральної шкоди.
Б. Витрати
34. Щодо цього заявники не надали жодних вимог, відповідно Суд нічого не присуджує.
В. Пеня
35. Суд вважає за доцільне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує скаргу прийнятною;
2. Вирішує, що у цій справі було порушення п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Вирішує, що у цій справі було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Вирішує, що:
(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач має сплатити кожному заявнику суму боргу, належну їм відповідно до рішень, та суму, що складає 800 євро (вісімсот євро), як компенсацію нематеріальної шкоди плюс суму будь-якого податку, який може бути стягнуто з заявників. Ці суми мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;
(b) у випадку невиплати чи несвоєчасної виплати державою-відповідачем належних заявникам сум на них нараховуватиметься пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки (simple interest), з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку.
Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 26 квітня 2007 року відповідно до пп. 2 і 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар Клаудія ВЕСТЕРДІК (Mrs Claudia Westerdiek)
Голова Пеер ЛОРЕНЦЕН (Mr Peer Lorenzen)