Заявник далі стверджував, що рішення від 20 листопада 1998 року, яким було визнано його скаргу на ВДВС обґрунтованою (див. п. 55), було тільки констатацією бездіяльності ВДВС. Рішення не підлягало виконанню. Він також зазначив, що непотрібно оскаржувати дії ВДВС до національних судів, оскільки в будь-якому випадку виконання рішення суду без неналежних затримок, що вступило в законну силу, є обов'язком та безпосереднім завданням ВДВС. Цей обов'язок був визначений законом, і, таким чином, ВДВС мав використати всі доступні та можливі законні засоби для виконання його обов'язку щодо виконання рішень.
2. Оцінка Суду
(а) Прецедентна практика Суду