«Органи державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування зобов’язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту ...
…
Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом.».
C. Закон України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року
68. Згідно з відповідними положеннями цього Закону державні стандарти, пов’язані з плануванням і забудовою місць поховання, складаються з державних містобудівних та екологічних стандартів (стаття 5 Закону). За статтею 8 Закону органи місцевого самоврядування вирішують питання про відведення земельних ділянок, будівництво, діяльність та управління кладовищами. Відповідно до статті 12 Закону поховання може проводитися за зверненнями до голови сільської ради або відповідної ритуальної служби. Згідно зі статтею 23 Закону виконавчі органи сільських, селищних та міських рад забезпечують планування та впорядкування територій місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
D. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року
69. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року (див. нижче відповідні витяги з Закону) встановлює нормативну базу стосовно санітарно-гігієнічних стандартів питної води та водопостачання. Зокрема, статті 27-30 цього Закону встановлюють стандарти у сфері питної води та її постачання, обов’язкові до виконання державними органами влади. Згідно зі статтею 28 Закону ці стандарти встановлюються Кабінетом Міністрів України та контролюються Головним державним санітарним лікарем України, який очолює Державну санітарно-епідеміологічну службу України. Відповідні витяги із Закону передбачають таке: