Ст. 63

Чинна редакція від 15.01.2015

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

«Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.».

B. Кримінальний кодекс України 2001 року

39. Згідно з частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України умисне вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. Відповідно до частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України умисне вбивство за обтяжуючих обставин, вказаних у цій частині, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

С. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року (втратив чинність 19 листопада 2012 року)

40. Статтею 45 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року у редакції станом на час подій передбачалося, що участь захисника під час провадження дізнання, досудового слідства і розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції є обов’язковою, коли, серед іншого, можливим покаранням є довічне позбавлення волі. У ній також вказано, що у такому випадку участь захисника має забезпечуватися з моменту затримання особи або пред’явлення їй обвинувачення.

41. У відповідній частині чинних до 7 лютого 2006 року положень щодо розгляду кримінальної справи судом касаційної інстанції зазначено таке: