"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності Інакше як в Інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."
A. Прийнятність
11. Уряд подав заперечення, які були оскаржені заявницею, щодо вичерпання заявницею національних засобів захисту, подібні до тих, які Суд вже відхилив у ряді рішень щодо невиконання рішень, винесених проти державних компаній (див., серед інших, рішення у справі "Сичов проти України" ( 980_396 ) (Sychev v. Ukraine), N 4773/02, пункти 42-46, 11 жовтня 2005 року, та "Ромашов проти України" ( 980_227 ) (Romashov v. Ukraine), згадуване вище, N 67534/01, пункти 28-32). Суд вважає, що ці заперечення повинні бути відхилені з тих же підстав.
12. Суд робить висновок, що скарги заявниці порушують питання факту та права за Конвенцією ( 995_004 ), вирішення яких вимагає розгляду по суті. Суд не вбачає підстав для визнання скарг неприйнятними. Тому Суд визнає їх прийнятними.
B. Щодо суті
13. В своїх зауваженнях по суті у справі заявниці Уряд стверджував, що не було порушення її прав за Конвенцією ( 995_004 ).
14. Заявниця не погодилась.
15. Суд зазначає, що рішення, винесене на користь заявниці, не виконувалось більше семи років та шести місяців.
16. Суд неодноразово визнавав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) у справах, які порушували подібні питання, в яких боржником було державне під приємство (див. рішення у справі "Кучеренко проти України" ( 980_422 ) (Kucherenko v. Ukraine), N 27347/02, пункти 26-27, 15 грудня 2005 року).
17. Розглянувши всі надані матеріали, Суд вважає, що Уряд не надав жодних фактів чи аргументів, які б могли переконати його дійти іншого висновку у цій справі.
18. Таким чином, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) та статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ).
19. Суд не вважає за необхідне розглядати за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) ту саму скаргу щодо порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ ( 995_004 )
20. Стаття 41 Конвенції ( 995_004 ) зазначає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
A. Шкода
21. Заявниця вимагала сплатити заборгованість за рішенням суду та 10 000 євро відшкодування моральної шкоди.
22. Уряд відхилив ці вимоги.
23. Суд вважає, що Уряд повинен виплатити заявниці невиплачений борг за рішенням суду шляхом відшкодування матеріальної шкоди. Суд також вважає, що заявниця мала зазнати моральної шкоди внаслідок визнаного порушення. Здійснюючи свою оцінку на засадах справедливості, Суд присуджує заявниці 2000 євро відшкодування моральної шкоди.
B. Судові витрати
24. Заявниця не подала жодних вимог на відшкодування судових витрат. Відповідно Суд нічого не присуджує у цій частині.
C. Пеня
25. Суд вважає доцільним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 );
3. Постановляє, що було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994_535 );
4. Постановляє, що немає необхідності розглядати скаргу за статтею 13 Конвенції ( 995_004 );
5. Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції ( 995_004 ), держава-відповідач повинна виплатити заявниці:
(i) заборгованість за рішенням суду, яка досі належить їй до виплати;
(ii) 2000 (дві тисячі) євро відшкодування моральної шкоди. Ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки;
6. Відхиляє інші вимоги заявниці щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено в письмовій формі 6 грудня 2007 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду ( 980_067 ).
Секретар К.ВЕСТЕРДІК (C.Westerdiek)
Голова П.ЛОРЕНЦЕН (P.Lorenzen)