Ст. 13. Конвенції

Чинна редакція від 15.07.2021

III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПРОТОКОЛУ ПЕРШОГО ДО КОНВЕНЦІЇ ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в [цій] Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

34. Суд зауважує, що ця скарга ґрунтується на припущенні, що національні суди не мали скасовувати арбітражне рішення. Враховуючи обставини, Суд вважає, що ця скарга є передчасною і має бути відхилена згідно з пунктами 1 та 4 статті 35 Конвенції як неприйнятна (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Центр розвитку аналітичної психології проти Колишньої Югославської Республіки Македонія» (Centre for the Development of Analytical Psychology v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви № 29545/10 та № 32961/10, пункт 50, від 15 червня 2017 року, з подальшими посиланнями). У зв’язку з цим Суд зазначає, що встановлення порушення пункту 1 статті 6 Конвенції дає можливість компанії-заявнику вимагати відновлення провадження у національних судах згідно з відповідним національним законодавством (див. рішення у справі «Монт Бланк Трейдінг, Лтд» та «Антарес Тітаніум Трейдінг, Лтд» проти України» (Mont Blanc Trading Ltd and Antares Titanium Trading Ltd v. Ukraine), заява № 11161/08, пункти 100 і 101, від 14 січня 2021 року), що дозволить здійснити новий розгляд її вимог.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

35. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

А. Шкода

36. Компанія-заявник вимагала 3 347 627 доларів США (далі - доларів) в якості відшкодування матеріальної шкоди, що відповідало вартості поставлених, але неоплачених товарів, як було постановлено арбітражним рішенням від 20 лютого 2009 року. Також вона вимагала 10 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.

37. Уряд стверджував, що у зв’язку зі скасуванням арбітражне рішення втратило законну силу, і Суд не повинен був її відновлювати. Стосовно моральної шкоди Уряд доводив, що компанія-заявник не надала детальної інформації щодо цієї вимоги. Уряд просив Суд відхилити вимоги про відшкодування шкоди як необґрунтовані.

38. Суд вважає, що не було причинно-наслідкового зв’язку між встановленим порушенням і стверджуваною матеріальною шкодою. Він також вважає, що за обставин цієї справи встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, яку зазнала компанія-заявник. У зв’язку з цим Суд повторно посилається на національне законодавство, яке передбачає право вимагати відновлення провадження у національних судах (див. пункт 34 та згадане рішення у справі «Монт Бланк Трейдінг, Лтд» та «Антарес Тітаніум Трейдінг, Лтд» проти України» (Mont Blanc Trading Ltd and Antares Titanium Trading Ltd v. Ukraine), пункт 55).

В. Судові та інші витрати

39. Компанія-заявник вимагала 10 000 євро в якості компенсації судових та інших витрат, понесених під час провадження в Суді, та 28 927 доларів в якості судових та інших витрат, понесених під час арбітражного провадження.

40. Уряд зазначив, що у зв’язку з першою вимогою компанія-заявник не подала жодного юридичного договору, а у зв’язку з другою - що арбітражне провадження не мало на меті запобігання порушенню Конвенції або отримання відшкодування за таке порушення. Уряд просив Суд відхилити вимогу про компенсацію судових та інших витрат як необґрунтовану.

41. Відповідно до практики Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У цій справі, з огляду на наявну інформацію, відсутність обґрунтування вимоги компанії-заявника та наведені критерії, Суд відхиляє вимогу про компенсацію судових та інших витрат. Суд не має підстав присуджувати компенсацію судових та інших витрат, понесених під час арбітражного провадження, оскільки це провадження не є «провадженням на національному рівні» для цілей вимоги про компенсацію судових та інших витрат.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує прийнятною скаргу на відсутність обґрунтування, а решту скарг у заяві - неприйнятними.

2. Постановляє , що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

3. Постановляє , що встановлення порушення само собою є достатньою справедливою сатисфакцією будь-якої моральної шкоди, яку зазнала компанія-заявник.

4. Відхиляє решту вимог компанії-заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 15 липня 2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Заступник Секретаря

Мартіна КЕЛЛЕР

Голова

Мартіньш МІТС