СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
УХВАЛА
09.05.1963
(Витяг)
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду УРСР, розглянувши в судовому засіданні протест заступника Голови Верховного Суду УРСР на ухвалу народного судді Ленінського району м. Львова від 6 серпня 1962 р. в справі за позовом квартирно-експлуатаційної частини Львівського району м. Львова до П. і фабрики індпошиву та ремонту одягу про виселення, встановила.
Квартирно-експлуатаційна частина Львівського району міста в липні 1962 р. пред'явила позов до П. і фабрики індпошиву та ремонту одягу про виселення. У своїй заяві позивач зазначав, що згідно з договором фабрика індпошиву одержала в оренду приміщення під взуттєву майстерню. У березні 1962 р. майстерня була закрита і в це приміщення самоправно вселився для проживання відповідач П., якого квартирно-експлуатаційна частина просила виселити.
Ухвалою народного судді Ленінського району м. Львова від 6 серпня 1962 р. в прийомі позовної заяви відмовлено за непідвідомчістю спору судові.
Протест, в якому ставиться питання про скасування постанови народного судді, обгрунтований і підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 4 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і колгоспних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин або колгосп, за винятком випадків, коли розв'язання таких спорів віднесено законом до відання адміністративних або інших органів.
Розв'язання спорів про виселення громадян з нежилих приміщень не віднесено до компетенції адміністративних або інших органів, тому спір повинен вирішити суд. За таких обставин народний суддя невірно відмовив у прийнятті позовної заяви, не вказавши, чому спір непідвідомчий судові.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.