Держави-члени забезпечують, щоб їхнє національне законодавство давало їм можливість здійснювати контроль за експортом товарів і технологій, зазначених у Спільному військовому списку ЄС. Спільний військовий список ЄС слугує орієнтиром для складання національних списків товарів і технологій військового призначення держав-членів, проте безпосередньою їх не замінює.