{Назва статті 196 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017 }
1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
{Частина перша статті 196 в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 }
2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
4. У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.
Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.
{Статтю 196 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017 }