Ст. 177. Управління майном дитини

Чинна редакція від 25.05.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА І ДИТИНИ → Глава 14. ПРАВА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ НА МАЙНО

1. Батьки (усиновлювачі) або опікун управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки (усиновлювачі) або опікун зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

{Абзац перший частини першої статті 177 в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

{Частина перша статті 177 в редакції Закону № 2620-IV від 02.06.2005 }

2. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є їхня малолітня дитина;

{Абзац другий пункту 3 частини другої статті 177 в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є їхня малолітня дитина.

{Абзац третій пункту 3 частини другої статті 177 в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

Правочин, за яким малолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.

{Частину другу статті 177 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 4824-IX від 25.03.2026 }

{Статтю 177 доповнено частиною згідно із Законом № 2620-IV від 02.06.2005 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1871-IX від 05.11.2021 ; в редакції Закону № 3265-IX від 14.07.2023 }

3. Батьки (усиновлювачі) або піклувальник мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Правочин, за яким неповнолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.

{Статтю 177 доповнено частиною згідно із Законом № 2620-IV від 02.06.2005 ; в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

4. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

{Статтю 177 доповнено частиною згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006 ; в редакції Закону № 3234-VI від 19.04.2011 }

5. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

{Абзац перший частини п’ятої статті 177 в редакції Закону № 4314-VI від 12.01.2012 }

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

{Частина статті 177 в редакції Закону № 3234-VI від 19.04.2011 }

6. При вчиненні одним із батьків правочину щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як вчиненого без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, має бути письмова нотаріально посвідчена згода другого з батьків.

Якщо один із батьків (усиновлювачів) захоплений у полон або заручники, інтернований у нейтральні держави або зник безвісти за особливих обставин, визнаний безвісно відсутнім, проживає окремо від дитини протягом не менше шести місяців поспіль та не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути вчинені без його згоди.

{Частина шоста статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006 ; в редакції Закону № 4824-IX від 25.03.2026 }

7. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

{Частина статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006 }

8. Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

9. Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

{Частина статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2620-IV від 02.06.2005 }

10. Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 177 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3234-VI від 19.04.2011 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки і піклування; ці органи здійснюють контроль за дотриманням житлових прав дітей і несуть персональну відповідальність за їх захист.

Правовідносини: правочини з нерухомим майном за участю прав чи інтересів дітей; повноваження та відповідальність органів опіки і піклування.

Статтею 12 Закону № 2623-IV визначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.…

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 463/624/14-а · цитують у 15 рішеннях · текст рішення

Державний чи приватний виконавець зобов'язаний отримати попередню згоду (дозвіл) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти; у разі відмови органу опіки виконавець має повноваження звернутися до суду з відповідним поданням.

Правовідносини: примусове виконання судових рішень; реалізація іпотечного/арештованого майна, право користування або власності на яке мають діти.

61. З наведеного можна виснувати, що державний чи приватний виконавець зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, а у разі відмови у наданні такого дозволу органом опіки та піклування виконавець має повноваження звернутися до суду з відповідним поданням. 62.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 02.02.2026 у справі № 522/3747/22, п. 61, 84, 88, 92, 109, 113 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Відсутність попереднього дозволу органу опіки і піклування на вчинення правочину батьками порушує заборону, встановлену ст.177 СК, але сама по собі не тягне автоматичного визнання правочину недійсним; правочин може бути визнаний недійсним лише за умови, що його вчинення призвело до звуження або порушення майнових прав дитини чи охоронюваних законом інтересів дитини.

Правовідносини: укладення правочинів батьками щодо майна дитини (іпотека)

Згідно з положеннями частини четвертої 177 СК України (в редакції на час укладення оспорюваного договору іпотеки) дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.07.2020 у справі № 201/15228/17 · цитують у 77 рішеннях · текст рішення

Неправдиве повідомлення батьками (як законними представниками дитини) про відсутність прав дитини на майно, що передається в іпотеку, не може слугувати підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом тих самих батьків, які зловживали правами; така поведінка може спричинити інші передбачені законодавством наслідки, які застосовуються органами опіки та піклування.

Правовідносини: оскарження дій батьків‑законних представників щодо майна дитини

Крім того, неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші передбачені законодавством наслідки, які застосовуються органами опіки та піклування.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.07.2020 у справі № 201/15228/17 · цитують у 77 рішеннях · текст рішення

Для визнання правочину недійсним через відсутність дозволу органу опіки позивач повинен надати належні та допустимі докази того, що правочин звузив обсяг майнових прав дитини або порушив її охоронювані законом інтереси; за відсутності таких доказів суд відмовляє у позові про недійсність.

Правовідносини: доказування шкоди майновим правам та інтересам дитини при оспорюванні іпотеки

За таких обставин вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.07.2020 у справі № 201/15228/17 · цитують у 77 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.