1. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
2. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
3. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 10.12.2024 у справі № 299/8679/23 — текст
Доводи касаційної скарги щодо необхідності відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17 (пункт 2 частини другої статті…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 24.05.2023 у справі № 127/9377/21 — текст
апеляційний суд відступив від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 22.10.2020 у справі № 358/37/19 — текст
Апеляційний суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Дитина, яка досягла віку 10 років, має не тільки право бути вислуханою, але й право брати активну участь у вирішенні питань, що стосуються її місця проживання; її думці слід надавати належну увагу з урахуванням віку і зрілості.
Правовідносини: процедури врахування думки дитини при визначенні місця її проживання
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання.…
Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц · цитують у 500 рішеннях · текст рішення
У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків (усиновлювачів, опікунів чи інших осіб, визначених законом) не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами; такі спори є спорами між батьками, при вирішенні яких дитина лише висловлює свою думку.
Правовідносини: спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини (до 14 років).
Отже, у межах спору між матір`ю і батьком дитини про місце проживання дитини не допускається вступ у справу будь-якої третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, у тому числі і самої дитини.
Якщо малолітня дитина бажає проживати із одним з батьків, то її інтерес збігатиметься з інтересом одного з батьків.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 31.07.2023 у справі № 761/19046/22 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення
З досягненням віку 10 років дитина має не лише право бути вислуханою, а й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання; для досягнення згоди бажаний збіг волі матері, батька і дитини.
Правовідносини: вирішення питання місця проживання дитини; судові рішення щодо опіки та участі дитини у прийнятті рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.04.2019 у справі № 300/908/17 · цитують у 167 рішеннях · текст рішення
Хоча дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спорів щодо її проживання і виховання, згода дитини на проживання з одним з батьків не є для суду абсолютною і не повинна бути вирішальною, якщо така згода не відповідає або не сприяє захисту її прав та інтересів.
Правовідносини: врахування думки дитини при вирішенні спорів про місце проживання та виховання
Разом з тим згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 09.11.2020 у справі № 753/9433/17 · цитують у 155 рішеннях · текст рішення
Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини пріоритетне значення має найкращий інтерес дитини, а її думка має бути врахована; для малолітніх дітей бесіду має проводити психолог з метою встановлення реального психоемоційного стану та інтересів дитини.
Правовідносини: порядок врахування думки дитини та її вислуховування у сімейних спорах
Верховний Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17 · цитують у 121 рішеннях · текст рішення
Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків саме по собі не свідчить про ухилення батька (матері) від виконання батьківських обов'язків, якщо таке небажання виникло не з волі батька (матері); при вирішенні питання про позбавлення прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини та його бажання брати участь у вихованні.
Правовідносини: спори про позбавлення батьківських прав, врахування волі дитини та поведінки батька/матері
Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, так як ці обставини зумовлені не її (його) волею.
У даній справі суди встановили, що з травня 2017 року неповнолітня ОСОБА_4 постійно проживає з батьком, спілкуватися з матір`ю категорично не бажає, уникає зустрічей і негативно проти неї налаштована.
Встановивши ці обставини, суди неправильно розтлумачили поняття ухилення від виконання батьківських обов`язків і дійшли помилкового висновку, що про їх невиконання ОСОБА_2 свідчить та обставина, що вона з травня 2017 року не бачилася і не спі…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17 · цитують у 94 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.