Ст. 15. Виконання сімейних обов'язків

Чинна редакція від 10.01.2002 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. ЗДІЙСНЕННЯ СІМЕЙНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ СІМЕЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗАХИСТ СІМЕЙНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ

1. Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

2. Якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання.

Майновий обов'язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун.

3. Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання.

4. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Правові позиції Верховного Суду

Сімейні права та обов’язки тісно пов’язані з особою і не можуть бути передані або перекладені на іншу особу; сторони можуть регулювати сімейні відносини договірно, але правочини, які не регулюють такі сімейні права та обовʼязки, не є правочинами у сімейних правовідносинах.

Правовідносини: кваліфікація правочинів як сімейних або несімейних правовідносин

8.5. Відповідно до частини першої статті 2 СК України цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. 8.6. Згідно із частиною першою статті 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. 8.7.…

Велика Палата ВС, постанова від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, п. 8.5, 8.6, 8.7, 8.8, 8.10 · цитують у 297 рішеннях · текст рішення

Факт одноосібного (самостійного) виховання дитини одним із батьків не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки його з’ясування неминуче породжує спір про право, впливає на права й інтереси дитини та іншого з батьків і має вирішуватися у позовному провадженні з обов’язковим залученням органу опіки і піклування.

Правовідносини: Сімейні відносини щодо визначення участі батьків у вихованні дитини та межі застосування окремого провадження при встановленні фактів, що впливають на батьківські права та обов’язки.

72. Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. 73. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється. 74.…

Велика Палата ВС, постанова від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22, п. 72, 76, 80, 86 · цитують у 133 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.