Ст. 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

Чинна редакція від 04.08.2013 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА І ДИТИНИ → Глава 12. ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ

1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

{Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006 }

3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

{Частина третя статті 122 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Презумпція батьківства за частиною другою статті 122 СК не підлягає застосуванню у справі про визнання батьківства, якщо правомірність і чинність актового запису про батька (внесеного за статтею 135 СК) не оспорювалися і не були предметом доказування у цьому спорі.

Правовідносини: вплив актового запису про батька на застосування презумпції батьківства

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про необхідність застосування у даній справі презумпцію батьківства, що визначена положеннями частини другої статті 122 СК України, оскільки в силу принципу диспозитивності цивільного судочинства та з урахуванням заявлених у суді першої інстанції позовних вимог, встановлення неправильності запису про батька дитини, вчиненого за вказівкою матері за статтею 135 СК України та внесення у нього змін не було предметом даного спору, неправильність внесення у актовий запис відомостей або порушення органами реєстрації актів цивільного стану вимог щодо вчинення запису про батька дитини не входило до предмету доказування при вирішенні питання встановлення факт…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.04.2021 у справі № 645/1098/18 · цитують у 25 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.