Вірусний ентерит гусей (далі - ВЕГ) - гостра контагіозна хвороба молодняку гусей, яка характеризується ураженням печінки, легень, катарально-геморагічним запаленням кишечника і високою (30-90%) смертністю гусенят перших днів життя.
Збудником інфекції є вірус, який належить до родини парвовірусів, розміром 20-50 мкм. Штами вірусу споріднені в антигенному відношенні, але відрізняються за вірулентністю.
За природних умов до збудника вірусного ентериту гусей чутливі гусенята та мускусні каченята віком від 1 до 30 днів життя. Дорослі гуси, мускусні та пекінські качки, кури, індики та цесарки вірусним ентеритом не хворіють.
Джерелом інфекції є хворі гусенята і забруднені їх виділеннями корми, вода, інвентар та інші предмети. Інфікування відбувається аліментарним, аерогенним та трансоваріальним шляхами. Інкубаційний період триває від 2 до 6 днів і більше.
Хвороба протікає в гострій та підгострій формах. Клінічно проявляється пригніченням, втратою апетиту і діареєю. При гострій формі хворі гусенята скучуються, відмовляються від корму, мало рухаються і протягом кількох годин гинуть; при підгострому перебігу хвороби гусенята відстають у зрості і розвитку, у них розвиваються кон'юнктивіти, риніти, частина з них через 1- 2 тижні гине. Основними патолого-анатомічними змінами є: накопичення слизу в ротовій порожнині, залозистому шлунку та шлунково-кишковому тракті; катаральний, фібринозний або геморагічний ентерит, кутикуліт. Печінка збільшена, гіперемійована, м'язи серця мають вигляд вареного м'яса, селезінка і нирки кровонаповнені, шкіра суха.