Щодо заяви Дніпропетровської обласної ради

Постанова від 1998-12-17 № 04-1/1-5/105 · Не визначено

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ Постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.98 Справа N 04-1/1-5/105

vd981217 vn04-1/1-5/105

( Додатково див. Рішення ВАСУ N 1/48 ( v1_48800-98 ) від 28.09.98 та Коментар ( n0022697-99 ) від 01.03.99 )

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Дніпропетровської обласної ради про перевірку рішення (постанови, ухвали) Вищого арбітражного суду України у справі N 1/48 ( v1_48800-98 ) за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради до Дніпропетровської обласної ради і АТЗТ "Депозит" про визнання недійсним розпорядження по договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Рішенням судової колегії по розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 28.09.98 розпорядження заступника голови Дніпропетровської обласної ради "Про продаж об'єкта, що належить до спільної власності територіальних громад області (обласної комунальної власності) N 36-Р від 20.04.98 і договір купівлі-продажу майна від 28.04.98, укладений Дніпропетровською обласною радою та акціонерним товариством закритого типу "Депозит", яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 2, визнані недійсними арбітражний суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження видано всупереч вимогам чинного законодавства і підписано заступником голови облради з перевищенням повноважень.

Недійсність цього розпорядження є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на виконання незаконного розпорядження. Вимоги про стягнення на користь позивача об'єкту продажу залишено без розгляду на підставі ст. 81 п. 5 АПК України ( 1798-12 ).

Заявник (Дніпропетровська обласна рада) вважає висновки, викладені в рішенні ВАС України, такими, що не відповідають обставинам справи і, що при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіркою матеріалів справи в порядку нагляду ВСТАНОВЛЕНО:

Відповідно до розпорядження заступника голови Дніпропетровської обласної ради N 36-Р від 20.04.98 "Про продаж об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад області (обласної комунальної власності)" було прийнято рішення про продаж акціонерному товариству закритого типу "Депозит" майна структурного підрозділу Дніпропетровського торгово-виробничого орендного підприємства "Спорттовари" - магазину N 3, розташованого в нежитлових вбудованих приміщеннях на першому і другому поверхах будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 2.

На підставі цього розпорядження Дніпропетровська облрада 28.04.98 уклала з АТЗТ "Депозит" договір купівлі-продажу.

Виходячи з наведеного, інших обставин справи, судова колегія перегляду рішень, ухвал, постанов ВАС України підстав для задоволення вимог заявника не вбачає, оскільки:

1. Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваження та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, нежитлові приміщення... належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Статтею 1 цього ж Закону визначено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Поняття "територіальна громада області" у вказаному Законі відсутнє. Ні Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (розділ XI), ні Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради не віднесені до суб'єктів комунальної власності.

3. З набранням чинності цим Законом ( 280/97-ВР ) майно, яке до прийняття Конституції України ( 254к/96-ВР ) у встановленому законодавством порядку передано державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст (п. 10 розділу "Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

4. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ст. 16 п. 5 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ).

5. Статтею 26 цього Закону ( 280/97-ВР ) визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад. В підпунктах 30, 31 пункту першого ст. 26 вказано, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання:

прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна;

прийняття рішень про передачу іншим органам повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

6. Вирішувати питання про продаж об'єктів комунальної власності обласні ради мають право за певних умов:

виключно на пленарних засіданнях обласної ради;

об'єкт комунальної власності забезпечує спільні потреби територіальних громад і перебуває в її управлінні;

за дорученням відповідних рад.

Із матеріалів справи не вбачається дотримання відповідачем вказаних вимог ст.ст. 26 і 43 Закону "Про місцеве самоврядування в України" ( 280/97-ВР ). Делегування повноважень голові ради про вирішення питання продажу комунального майна законом не передбачено.

Що стосується твердження Заявника про те, що прокурор не має права звертатися з позовом до арбітражного суду у спірних правовідносинах, то вони не грунтуються на чинному законодавстві.

Враховуючи викладене, інші обставини справи та доводи, викладені в рішенні арбітражного суду, судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов вважає рішення суду таким, що відповідає матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального права і підстав для задоволення вимог заявника не вбачає.

Керуючись ст.ст. 106-108 АПК України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИЛИ:

Рішення від 28.09.98 у справі N 1/48 ( v1_48800-98 ) Вищого арбітражного суду України залишити без зміни.

Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 1 (5), 1999 р.