НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
20.02.2004 N 18-313/651-1516
Національний банк України розглянув звернення щодо надання роз'яснення з питання укладання договору ренти і в межах своєї компетенції повідомляє таке.
Відповідно до статті 731 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК України) "за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі".
Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (частина друга ст. 734 ЦК України ( 435-15 ).
Щодо можливості використання грошових коштів в іноземній валюті як об'єкта договору ренти, слід зазначити таке.
Згідно зі статтями 4, 203 ЦК України ( 435-15 ) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, законам України, прийнятим відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади.
Враховуючи те, що операція, яка здійснюється за договором ренти про передачу майна у власність за плату, за своєю суттю є операцією з купівлі-продажу, то слід зазначити, що відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (далі - Декрет), резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансово-кредитних установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.
Підпунктом "а" пункту 2 статті 6 цього Декрету ( 15-93 ) визначено, що уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів.
Порядок і умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України (стаття 6 Декрету ( 15-93 ).
Таким чином, фізичні особи мають право купувати і продавати іноземну валюту виключно за участю уповноважених банків, фінансових установ в порядку, встановленому Національним банком України в Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджених постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. N 127 ( z0171-99 ), Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р. N 502 ( z0021-03 ).
Виходячи з викладеного, використання коштів в іноземній валюті як об'єкту договору ренти в порядку, встановленому статтею 731 ЦК України ( 435-15 ), буде суперечити вимогам статті 6 Декрету ( 15-93 ), що в свою чергу свідчить про неможливість передачі громадянином України в ренту коштів в іноземній валюті іншому громадянину України на підставі договору ренти.
Щодо умов, які мають бути дотримані при укладенні договору ренти, слід зазначити, що сторони при укладенні договору є вільними у визначенні умов договору (ст. 6, 627 ЦК України ( 435-15 ).
До змісту договору мають бути включені всі ті істотні умови, що визначені обов'язковими за законом для договорів цього виду або визначені такими за згодою сторін (ст. 628, 638 ЦК України ( 435-15 ).
Обов'язкові умови, які стосуються договору ренти і мають бути включені до його змісту, прямо передбачені в главі 56 ЦК України ( 435-15 ). Інші умови включаються до змісту такого договору за погодженням сторін.
Заступник Голови В.Кротюк