Ст. 18

Чинна редакція від 25.03.2005

даного Закону ( 606-14 ) надає перелік виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі листи, що видаються судами на підставі рішення третейського суду та накази господарських судів, у тому числі ті, що видаються на підставі рішення третейського суду.

Порядок видачі виконавчого документа на підставі рішення третейського суду встановлено статтею 56 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ).

Так, заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно пункту 2 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України можуть за угодою сторін передаватися до міжнародного комерційного арбітражу.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) визначено, що дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.

Таким чином, спори, в яких одна із сторін є нерезидентом України, чи підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду виключно міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Арбітражне рішення відповідно до пункту 1 статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 даного Закону.

Так, стороні, що просить здійснити примусове виконання та території України рішення МКАС чи МАК при ТПП України необхідно звертатись до компетентного суду з відповідним клопотанням про приведення цього рішення до примусового виконання. На підставі ухвали про приведення до виконання рішення МКАС чи МАК при ТПП України компетентний суд видає виконавчий документ.

Такий порядок відповідає вимогам Конвенції ООН про визнання і виконання арбітражних рішень ( 995_070 ) (Нью-Йорк, 1958), нормам Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) і не порушує право відповідача на оспорювання рішення МКАС чи МАК при ТПП України відповідно до статті 34 даного Закону.

Слід зазначити, що у законодавстві України не визначено конкретного суду, який розглядає заяви заінтересованих осіб про приведення таких рішень до примусового виконання.

Тому, використовуючи аналогію права і статтю 4 Закону України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів" ( 2860-14 ), такі заяви мають подаватися заінтересованою особою до апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних обласних, Київського та Севастопольського міських судів за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) боржника.

За результатами розгляду таких заяв суд постановляє ухвалу про приведення до примусового виконання рішення МКАС чи МАК при ТПП України та видає виконавчий документ, який пред'являється до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби і є підставою для відкриття виконавчого провадження та здійснення заходів примусового виконання, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Прошу даний лист довести до відома та використання в роботі всіх державних виконавців.

Заступник Міністра М.М.Шупеня