ЦК ( 1540-06 ) стосується випадків невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань і не стосується проведення індексації належних до сплати страхових сум, які присудив суд. У зазначеному випадку мало місце грошове зобов'язання, виконання якого прострочив боржник - НАСК "Оранта".
Відповідно до п. 4 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 р. N 59 ( 59-91-п ); з наступними змінами і доповненнями) виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня отримання страховиком усіх необхідних документів від застрахованого (у разі загибелі - від його спадкоємців) та органів (підрозділів) внутрішніх справ.
Згідно зі ст. 214 ЦК ( 1540-06 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір нарахування відсотків.
Змінюючи рішення районного суду і зменшуючи розмір стягуваної суми, суд касаційної інстанції порушив вимоги зазначеного закону і не врахував наявності факту прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, а тому ухвала суду касаційної інстанції підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного судова палата з цивільних справ Верховного Суду України ухвалу судової колегії в цивільних справах Рівненського обласного суду від 17 липня 2000 р. скасувала, а рішення Сарненського районного суду від 24 травня 2000 р. залишила в силі.