КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
01.03.2005
(Витяг)
Малинський районний суд Житомирської області вироком від 27 квітня 2004 р. засудив С. за ч. 1 ст. 307 КК ( 2341-14 ) на три роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК - на два роки обмеження волі і на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначив йому три роки позбавлення волі. Із застосуванням статей 75 і 76 КК його звільнено від відбування покарання із випробуванням із іспитовим строком два роки та покладено на нього відповідні обов'язки.
В апеляційному порядку справа не розглядалася. С. визнано винним у тому, що 2003 р. він назбирав маку снотворного і зберігав за місцем проживання для власного вживання, а згодом виготовив з нього наркотичний засіб - опій ацетильований, який з вересня 2003 р. до лютого 2004 р. вживав, роблячи внутрішньовенні ін'єкції.
11 лютого 2004 р. він знову виготовив приблизно 3 мл опію ацетильованого, який увів собі зазначеним способом, і збув один медичний шприц із цією речовиною М. Того ж дня працівники міліції виявили і вилучили у С. одноразовий медичний шприц з опієм ацетильованим (загальною вагою у висушеному виді 0,108 грама, три поліетиленові пляшки з опієм екстракційним (загальною вагою у висушеному виді 2,12 грама) та макову солому (загальною вагою у висушеному виді 17,6 грама).
У касаційному поданні заступник прокурора Житомирської області порушив питання про скасування вироку щодо С. і направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного йому покарання, пославшись на те, що органи досудового слідства та суд не врахували, що засуджений збув особливо небезпечний наркотичний засіб, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 307 КК ( 2341-14 ).
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 275 КПК ( 1003-05 ) розгляд справи судом провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Суд при доповненні чи зміні обвинувачення зобов'язаний додержуватися правил, установлених у статтях 276, 277, 278 КПК.
Згідно зі ст. 276 КПК ( 1003-05 ) клопотання про нове обвинувачення під час судового розгляду вправі заявити лише прокурор, потерпілий чи його представник. Відповідно до ст. 277 КПК зміна пред'явленого особі обвинувачення під час судового розгляду є виключно компетенцією прокурора.
Як убачається із матеріалів справи, органи досудового слідства пред'явили С. обвинувачення у вчинені злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК ( 2341-14 ). Саме таке обвинувачення прокурор підтримав і в суді першої інстанції. Тому суд першої інстанції діяв у межах, установлених у ст. 275 КПК ( 1003-05 ), оскільки відповідно до ст. 161 КПК ( 1002-05 ) з власної ініціативи не мав права змінювати пред'явлене особі обвинувачення на більш тяжке, а прокурор таким правом під час розгляду справи в суді не скористався.
Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону, тому касаційне подання задоволенню не підлягає. Крім того, відповідно до вимог ст. 161, ст. 275, п. 8 ст. 348, п. 2 ч. 1, ст. 374, частин 3 і 4 ст. 384 КПК ( 1002-05, 1003-05 ) заступник прокурора має право на внесення цього подання тільки в межах обвинувачення, яке підтримав прокурор під час розгляду справи судом першої інстанції, або в межах апеляції, внесеної в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 374 КПК.
Враховуючи, що в суді першої інстанції прокурор підтримав обвинувачення, яке було пред'явлено С. під час досудового слідства, в апеляційному порядку вирок не оскаржувався, підстав для задоволення касаційного подання заступника прокурора Житомирської області з викладених у ньому мотивів у касаційного суду немає. Тому колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у задоволенні касаційного подання заступника прокурора зазначеної області щодо С. відмовила.