КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
17.04.2003
(Витяг)
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2002 р. Є. засуджено за ч. 3 ст. 358 КК ( 2341-14 ) до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2002 р. вирок змінено - із застосуванням ст. 69 КК ( 2341-14 ) призначене покарання пом'якшено: до сплати штрафу у розмірі 50 грн.
Є. визнано винним у тому, що він у квітні 1998 р. у невстановленої слідством особи придбав завідомо підроблене (виготовлене на його замовлення і з фотографією) посвідчення "Ветеран праці" і 17 лютого 2002 р. використав його для безоплатного проїзду в метро.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, розглянувши справу за касаційним поданням прокурора, скасувала ухвалу апеляційного суду з таких підстав.
Санкцією ч. 3 ст. 358 КК ( 2341-14 ) серед інших видів покарання передбачено штраф у розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вироком районного суду Є. було засуджено за зазначеною статтею до штрафу в розмірі 510 грн., що на час вчинення злочину становило 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в межах санкції цієї статті. Саме в такому розмірі ч. 2 ст. 53 КК встановлено мінімальну межу такого виду покарання, як штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК ( 2341-14 ) при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, суд не має права призначати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання і Загальній частині КК.
Таким чином, ухвала апеляційного суду, якою вирок було змінено із призначенням засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленням зазначеного виду покарання, а саме 50 грн. штрафу, є незаконною, а тому й скасовано з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
"Вісник Верховного Суду України", N 6, листопад - грудень, 2003 р.